Із проповіді митрополита Луцького і Волинського Михаїла 29 грудня 2024 р. в кафедральному соборі Святої Трійці.
Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа! Христос рождається!
А ви ще бадьоро відповідаєте! Я це сказав невипадково, тому що декотрі кажуть: вже втомилися святкувати. Хтось втомився святкувати…
Що для нас таке Різдво Христове? Що це за подія, що це за свято, що це за дійство і як ми до нього по-різному ставимося? Для когось Різдво – це завершення посту, для когось Різдво – це зимові свята, для когось Різдво – це просто подія і можна колядувати, для когось Різдво – це свято великої смачної кількості їжі.
Що повинен відчувати справжній християнин? Різдво для нього – це безкінечна радість. Ви собі тільки усвідомте: Бог прийшов у цей світ, бере тіло людське, щоби понести тягар наших гріхів. Ось що таке Різдво! Не ми несемо, а за нас несуть. От ви уявляєте, вам треба працювати, і з такою тяготою – ось треба працювати. І тут хтось каже: ти відпочинь, а я за тебе понесу, – настрій інший: нарешті хтось поможе, нарешті хтось за тебе це зробить, і ти бадьоришся. Ось це подібно до Різдва: за нас Христос хоче понести тягар земної відповідальності, гріхів. Який у нас може бути настрій, якщо це роблять за нас, ради нас і нашого ради спасіння? Ну, радісний чи ні? Радісний, звичайно. Ось що таке Різдво Христове.
А хтось каже: «Я втомився». Ти не святкувати втомився, ти об'їдатися втомився. Ти об'їдатися втомився, ти не радіти втомився, і для тебе це свято – просто наївся і хочеш спати, і не хочеш, щоб тебе хтось турбував. Тобі й колядники немилі. Християнин же радіє: радіє коляднику, радіє богослужінню, радіє зустрічі, бо збираємось навколо трапези, збираємось навколо вертепу, в якому народився наш Спаситель. Відпочивати можна втомитися, об'їдатися можна втомитися, працювати можна втомитися. Радіти ж втомитися неможливо, бо це те щастя, яке на душі. Якщо ти не отримуєш щастя, значить сприйняв це Різдво зовсім з іншим поглядом, по-іншому ти налаштувався його святкувати. Не може бути свято, яке не сприймається з радістю (чи це твій особистий день народження, чи це подія в твоєму житті будь-яка). Якщо тобі ось тут не калатає, це не свято. Це просто дійство, яке ти робиш: прийняти гостей, женитися, щось інше робити. І проводиш те дійство тому, що так прийнято, і ще море мотивацій, але не духовних мотивацій, а виключно недуховних.
Тому Різдво для нас (я хочу, щоб ви переосмислили) – свято великої любові Божої до людей. Спаситель бере гріхи всього людства і приходить у цей світ з готовністю піти на Голгофу, з готовністю померти за нас і ради нашого спасіння. Радість це, звичайно, що для нас, заради нас це зроблено. Тому це велика-велика радість – Різдво Христове.
Вона може бути тільки безкінечною. Вона не може бути обмежена в часі. І якщо кажеш, що втомився святкувати, значить ти не готувався до Різдва, ти готувався до чогось іншого, до якоїсь іншої події. І тому ми сьогодні хочемо підбадьорити вас, переорієнтувати з елементарного тілесного святкування на святкування духовне і влаштовуємо колядки – щоби нагадати про ту велику Божественну любов, проявлену до нас. Щоб ми раділи в повноті своєї свідомості та цю радість поширювали серед нас і далеко за межами житла. І ця радість має бути повною.
Тому продовжуємо колядувати, продовжуємо готувати і душу свою, і тіло своє до іншого, вже більш оновлюючого свята – Хрещення Господнього в Йордані. Коли ми не тільки підготуємося, а й вчинимо дійство: омиємо свої гріхи в хрещенській йорданській воді.
Я бажаю, щоби Різдво Христове наповнилося в цей рік, переосмислений рік. Ми маємо переосмислити, ми не маємо жити так, як нам пропагують. Ми маємо жити так, як говорить нам Христос: в любові, от у цьому вертепі любові, в одному українському православному домі. Приносьте радість, самі ви її отримуєте в храмі – приносьте її в домівку. Тому я до вас кажу: «Христос рождається!»
