Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна ПроповідіПіст – для духовного вдосконалення, а не для похудіння
Проповіді

Піст – для духовного вдосконалення, а не для похудіння

18 лютого 2018 р. Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла на завершення Божественної Літургії у кафедральному соборі Святої Трійці. Світлина інформаційної служби єпархії Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 18 лютого, у неділю сиропусну, прощену, на завершення Божественної Літургії у кафедральному соборі Святої Трійці.

Слава Ісусу Христу!

Улюблені браття і сестри, поздоровляю усіх вас із воскресним днем, причасників – із прийняттям святих Христових Таїн.

Сьогоднішній день є особливим днем переходу із нашого одного духовного стану в інший. Тому, що піст, який починається, – це не просто дні, сорок днів, у які ми щось не їмо, щось робим особливе.

Церква кожен рік пропонує нам, за заповідями Івана Ліствичника, піднятися на черговий ступінь. Піднятися! Піднятися від землі до Неба! Це не просто стримання, як ми говорим, а це ріст. Це не просто обмеження себе в чомусь. «Не можна»: їсти не можна, гуляти не можна, ще щось не можна... Тоді постає питання: а що потрібно? Ми забагато зациклюємося на тому, що «не можна». Ми повинні зрозуміти: те, що Церква рекомендує, – це засіб піднятися, але не основний засіб.

І ось при цьому бажанні виконувати лише одну частину [посту] втрачається глибинний зміст. Бо ми все пробуємо стартувати: перший день не получилось поститися, починаємо з другого... Два тижні не получилося, починаємо знову... В нас відсутня, якщо говорити по-світськи, логістика: робиш багато пустих дій, переставляєш, міняєш місцями, не знаючи чому, починаєш не тоді, коли сказано.

Святі отці повчають одним висловом: «Біс дуже боїться порядку». І ось коли живеш у порядку, живеш у законі – ти живеш із Богом. Коли живеш поза законом – ти не живеш із Богом. І тоді, коли ти не живеш із Богом, відсутній закон, тоді починається суєта, біганина і відсутність «логістики» в твоїх діях. І можеш говорити: 40 днів постився, постився, а запитати вкінці, перед Паскою – «Що змінилося у твоєму житті?», «Що тобі дали отих 40 днів, що ти не їв?». Ходив до церкви, а що змінилось? Якщо ти тільки похудів, то при чому тут піст? Якщо ти тільки ходив до церкви, то при чому тут піст?

Тому я сьогодні хотів, щоб ми замислилися от над цим словом. А прийдете додому, почитаєте цілий предмет і науку – логістика. Хто правильно веде бізнес, оцю логістику прораховує...

Можна бігати по хаті, а ще як вона двоповерхова, цілий день. Мені розповідала одна хазяйка: «Цілий день бігала, втомилася. Що робила, що не робила? Не знаю». Взагалі вдома неможливо показати результат праці, ще й втомилася. Пішла наверх, забула каструлю, зійшла, взяла каструлю, кришку від каструлі забула... Оце відсутність логістики. Пішла вниз – візьми каструлю, кришку, огірки, помідори, капусту і так дальше. Все взяла – тоді йди вари. Вона по черзі бігала і цілий день бігає. Це нагадує українське прислів’я: «Пішла Гапка жито жати і забула серпа взяти. Серпа взяла – хліб забула, цілий день удома була».

Ось так інколи ми постимося. То почнем, то не почнем, то бігаєм, то не бігаєм. То їмо, то не їмо. Якщо це піст, то це є піст, якщо час молитви, то час молитви.

Але найбільше я б хотів, щоб ви в сьогоднішній день звернули увагу на примирення. Це те, без чого неможливо почати посту. І ти знову ж не маєш сміливості піти і вибачити тим людям, які в твоєму житті відіграли якусь [негативну] роль. Але сталися обставини – і ти з ними не спілкуєшся. Зробити це треба сьогодні! Вийшовши з храму, подзвонити, зайти, провідати, в будь-який спосіб. Сьогодні дозволяють різні засоби бути в контакті зі всіма людьми. Піти і примиритись, зроби це сьогодні! Наберися сміливості, сили, відваги і скажи просто: «Вибач!». А інколи і говорити цього не треба, тому що сам дзвінок пом’якшує стосунки між людьми.

Ісус Христос говорить: «Заповідь нову даю вам – любіть одне одного... Прощайте тих, хто вас ненавидить... Не віддавайте злом за зло». Але пам’ятаймо про це і робімо ці воістину великі вчинки християнського примирення сьогодні. Не треба провідувати тоді, коли вже помер, ні навіть тоді, коли лежить у лікарні. Ти провідуй тоді, коли він живий-здоровий. Зателефонуй, зайди, скажи, спитай. Зупинись! І порозмовляй. Завтра такого часу не буде. Скільки втрачаєм по житті людей! І плачем, плачем, коли вже втратили. Не втрачаймо ж оцю мить, у яку Церква Христова закликає нас до примирення. Церква Христова закликає нас до спілкування, до взаємної поваги, до пам’яті один про одного і до життя сьогодні, без оцієї пустої суєти, пустої суєти. Як казав Еклезіаст про життя наше: «суєта суєт і ловлення вітру».

Тому хай життя наше наповниться іншим змістом. Піст надихне нас до бажання трудів піднятися на чергову сходинку, стати кращими, стати іншими, святішими. Але пам’ятайте: якщо піднімаєшся по драбині, більше бачиш, дальше бачиш. Тому не топчіться на місці, не сидіть на дні, а по сходинках драбини піднімайтесь до Царства Небесного. А істина – на виріст, їй кінця і досконалості немає.

Тому я бажаю вам рости кожен день, особливо в дні, коли Церква Христова створює нам особливі умови. І почнімо цей особливий піст із завтрашнього дня, а фактично із сьогоднішнього. Піти і примиритися з тим, із ким ви хочете жити в любові, а хочуть жити в любові зі всіма. Тут винятків немає, знаєм чи не знаєм. Тому Бог на поміч, сили і відваги вам перебороти своє гріховне, егоїстичне «я», примиритися, жити в любові, злагоді – із собою в першу чергу і з ближнім своїм.

Слава Ісусу Христу!

18 лютого 2018 р. Інші проповіді за рубриками: Піст, Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку, Митрополит Луцький і Волинський Михаїл
Архів проповідей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери