Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна ПроповідіВеликий піст потрібно пройти бадьоро!
Проповіді

Великий піст потрібно пройти бадьоро!

27 березня 2016 р. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Світлина інформаційної служби єпархії Проповідь митрополита Луцького і Волинського Михаїла, виголошена 27 березня, у другу неділю Великого посту, на завершення Божественної Літургії в кафедральному соборі Святої Трійці

Во ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Слава Ісусу Христу!

Улюблені браття і сестри, я вітаю вас із воскресним днем, причасників – із прийняттям святих Христових Таїн.

Ми пройшли два тижні посту, і кожен із нас у межах своїх сил, свого бажання, свого розуміння пробував нести свій постовий подвиг. Але немає людини, яка б не знала, що зараз відбувається і що це за період. Немає людини, яка б зараз сказала, що немає посту. Це означає, що ми розумом своїм приймаєм те, що пропонує нам Церква Христова для нашого спасіння.

Ми приймаєм буденність як сам сенс життя. Тобто кожен прожитий день не є «просто прожитий день», а є «день, прожитий зі змістом». Ти в цей день розмірковував про себе, про своє життя. Адже в піст людина в першу чергу думає про себе, не про когось, а про себе особисто. «Спасися сам і біля тебе спасуться тисячі», такий ми чуємо вислів одного із преподобних отців.

«Спасися сам і біля тебе спасуться тисячі»! Любов до ближнього [випливає] в першу чергу із любові до себе. І твій приклад вартісніший за тисячі проповідей, які ти будеш говорити. Можна багато говорити комусь, як треба жити. І ми дуже часто стаєм на цей шлях – вчимо інших, як потрібно жити, а самі живем, як нам хочеться. Коли ми так вчимо, то подібні до дорожнього знака, який тільки вказує напрямок і більше нічого. А коли ми здійснюємо вчинки, тоді стаємо живим прикладом, як треба бути християнином, як треба прожити життя, як треба прожити кожний день. І тому варто не стільки в сім'ї чи колективі говорити, що зараз піст, а тихенько робити сам свою справу. Ти дотримуйся, а всі навколо тебе – уважні, вони дивляться, що ти робиш і як ти це робиш, і стараються тебе наслідувати або просто стараються тебе не спокушати. Ми вже доросли до того, щоб не дивитися великими очима на людину, яка дотримується посту, вважаємо, що це норма. Але завжди є спокуса! Не тільки в застіллі, – у всіх наших життєвих вчинках.

Тож ми дуже часто розказуємо, як треба поститись, а самі не дотримуємось того, що вчимо. Тому сьогодні хочеться, щоб ми зробили акцент [на цьому]. От ти покажи, як це треба робити, і біля тебе спасуться твої тисячі, їх і вчити не треба буде. Твої діти, особливо малі, – ми дуже часто спостерігаєм – один до одного копіюють нас: як ми одягаємось, як ми ходимо, як ми їмо, як ми молимось. І ви дуже часто самі розказуєте про своїх онуків (найчастіше з онуками маєте час): сам став помолився – і внук став помолився чи внучка. І воно складає рученьки і робить точно так, як ти це робиш. Воно не знає, що таке Бог, нащо це, але дитя серцем [відчуває], що так добре, так правильно, так треба.

Тому прикладом своїм потрібно утверджувати ближніх своїх, як провадити християнське наше життя. Тоді спасемось, тоді й іншим допоможемо. І не стільки дивитись на когось, як хтось це робить, просто дивись на себе. Ні на кого іншого. Просто роби свою справу. Просто думай про спасіння своєї душі... І ранок твій повинен починатися із того, що ти встаєш, подякував Богові: ніч пройшла, дочекався сходу сонця. Помолився, в межах того часу, який у тебе випадає на ранок, не важливо скільки. Звичайно, чим більша молитва, чим щиріша, тим краща, але ранок різний випадає. Так ось, використовуй стільки часу, скільки ти маєш, і пішов творити свої добрі справи протягом дня. Ось так треба продовжувати, і не зважати: спокусився ти, впав чи щось інше – вставай і рухайся далі вперед. Ніколи не пізно починати піст, ніколи не пізно починати постові подвиги, ніколи не треба падати духом, якщо десь не дотримався, щось не здійснив. Важливо – як ти хочеш далі жити. Всі спокушаємось, ми немічні, але важливо, що ти йдеш і доходиш до кінця. Ось у цьому важливий цей піст: дійти його до кінця. Не почати бадьоро, а завершити небадьоро. Треба завершити його бадьоро, не зважаючи, як ти його провадив, не зважаючи, як ти його починав. Ось в цьому хай сьогодні надихне нас Господь провадити подальші дні цього Великого посту.

Бо ще, [здається], й не почали, а вже дві неділі немає. Ще не почали, багато хто роздумує тільки, а вже дві неділі немає. Ще трошки – і Благовіщення, потепліє і вже, дивись, Страсний тиждень. Ось так все пробігає. Отак життя біжить, не тільки постові дні, все так біжить. Тому спішіть це робити сьогодні, спішіть це робити вже. Спасати свою душу треба вже. Необхідно це робити. Тому хай милосердний Господь вам у цьому допомагає і благословляє вас на постові подвиги, які допоможуть очистити нашу душу від усякої скверни й підбадьоритися нам.

І орієнтуйтеся на щось добре і позитивне. Весна! От дивіться, як все в природі розквітає. Здається, асфальт, а пробивається рослина, тверда замерзла земля, а пробивається підсніжник. Ось так ваша душа, яка б вона не була: давайте їй поживу і бадьоріть її. Бадьоріть Сповіддю. Ніщо так не збадьорить, як молитва і Сповідь. Коли ти зрихлюєш свою душу, проросте все те добре, яке є в основі нашого буття і закладено Богом при нашому народженні. Бадьорити треба Сповіддю! Не треба [намагатись лише] на початку посту сповідатися, раз на піст сповідатися. Скільки згрішив, стільки й сповідайся. Що носити цілий піст цілий мішок своїх чудасій? Сповідатися, очищатися: вимастився – вмивайся, вимастився духовно – вмивайся, і не питай, скільки разів треба. Скільки тобі от сюди треба [показує на серце], стільки й роби. Немає терміну, немає нормативу, скільки разів вам сповідатись. І я вам цього не скажу. В кожного індивідуально. Але чим частіше, тим краще. Бо «сокира лежить при дереві», як сказано в Євангелії. Останній день може настати в будь-який час. І щоб не було так, що смерть прийшла, а не розкаявся. Господь скаже: «в чому застав, у тому й буду судити». Воно вам треба з тим мішком проблем туди йти?! Треба воно вам? Не треба! Навіщо?.. Тому чим частіше кайтеся і тим краще буде для вашої душі. Повірте, що це допомагає, це підбадьорює, це створює такий внутрішній резерв боротьби. Ти весь час рухаєшся, борешся і все одно дійдеш, коли працюєш, до позитивного результату. Тому завжди працюйте над собою. Не придумуйте ніяких звичаїв, обрядів, скільки разів треба… Нема таких звичаїв і обрядів. Є Бог і є ти, і є твоє бажання з’єднатися з Богом. Інших правил не існує, то все – рекомендації.

Тому Бог на поміч вам бути найчистішими, найсвітлішими до дня Святої Пасхи.

Слава Ісусу Христу!

28 березня 2016 р. Інші проповіді за рубриками: Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку, Митрополит Луцький і Волинський Михаїл
Архів проповідей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери