Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна ДокументиПосланняПослання митрополита Луцького і Волинського Михаїла на Великий піст 2023 року
Документи

Послання митрополита Луцького і Волинського Михаїла на Великий піст 2023 року

Дорогі во Христі браття і сестри!

У час, із котрого ми починаємо наш постовий подвиг, у першу чергу звернімо увагу кожен на самого себе. Подивімося на себе і на храм нашої душі – тіло, про яке частіше турбуємося лише стосовно здоров'я. Бо сказано у Святому Письмі: «Хіба ж не знаєте, що тіла ваші є храм Святого Духа, Який живе у вас і Якого ви маєте від Бога?..» (1 Кор. 6:19).

«…Прости нам провини наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим», – це слова молитви Господньої, котрі в першу чергу стосуються примирення. Так ми говоримо і кожен раз стверджуємо собі: авжеж, бо ми релігійні люди.

Ще раз згадаймо, що ж означає слово «релігія». Латиною це означає «відновлення зв'язку». Відновлення зв'язку кого з ким? Людини з Богом і людини з людиною. Оті слова – «прости нам провини наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим» – і є відновлення зв'язку. Як можемо казати, що втрачений наш зв'язок із Богом? Адже я молюся, адже я вірю, що Він є. Так ось, живий зв'язок – це живий контакт. Ми визнаємо: Бог є, а чи є в тебе контакт із Богом?

Буває: сповідаєшся – і тобі легше. А буває – нема чистоти емоцій, любові не проявлено до Творця. Тому немає полегшення, немає зв'язку. Бо якби ти сповідався щиро, якби ти любив щиро, то ту щирість відчуває ближній, ту щирість відчуває Бог. Тож настає мить, коли треба це зробити щиро щодо всього і всіх.

Сьогодні подумаймо не за Україну загалом, подумаймо за себе, бо ми і є Україна. Немає універсальної таблетки, яку б узяв, випив – і зразу став щасливим. Робімо себе щасливим – і будуть щасливі навколо нас. «Спасися сам і біля тебе спасуться тисячі». Віднови живе спілкування з живим Богом, віднови живе спілкування з тими, хто поряд із тобою. Бо ти знаєш, з ким у тебе натягнуті стосунки. Зателефонуй, зустрінься, підійди, переможи самого себе. Будь-яка форма годиться для цього живого контакту. Як серце підкаже, так і правильно. Диявол нашіптує: «Якось незручно підійти, бо що подумають?» Християнина це не повинно хвилювати. Першим підійди і подай руку. Першим примирися, ось тоді ти християнин. «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ів. 13:35), – каже Христос.

Так буде, поки ми не навчимося очищати душу, щоби стати щирими, навчитися любити. Це наше спільне завдання, але марний цей труд, якщо ви не підете назустріч. Зробіть цей крок сьогодні. Якщо ви кажете, що християнство це ваша релігія, – відновіте зв'язок. Відновіте зв’язок із Богом: не просто фіксуйте в своєму розумі, що Він є, а відновіть із Ним зв’язок. Відновите зв’язок із ближнім, то буде легше відновити з Богом.

Хочете, щоб вам Бог простив? Та звичайно ж! Так ближнього простіть. Щось зробили не так вдало, то вибачайтеся – і знову вперед! Знов диявол не справився з вами. Ви впали? Нічого, вставайте – і знову йдіть уперед! І тоді воістину будете щасливі.

Я бажаю вам сьогодні цього натхнення, закликаю на вас благословення, що ви в першу чергу перемогли самих себе. У всіх питаннях. Не тільки перемогти себе не їсти м’ясного. Не в м’ясі проблема. Проблема, як ти вмієш перемагати самого себе. «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!» (Мф. 6:21), сказано в Божому Слові. Бажаю, щоб скарби ваші були виключно духовні. Там буде ваше серце, а із серця йтимуть лише гарні слова і вчинки. Натхнення вам примиритися зі всіма!

Нам є за що молитися. Не лише за перемогу. Нам треба молитися за наших воїнів, нашу Україну і найбільше – молитися за самих себе. Наш великопісний подвиг цього року відрізняється від інших років. Ми хочемо перемоги. Перемоги, в першу чергу, над собою, над своїми гріхами. Та хочемо перемоги добра над злом, перемоги наших Збройних сил. Немає людини, яка б у цей піст молилася лише за себе. Тих, кого сьогодні немає серед нас, ми будемо згадувати в молитвах. За тих, кого немає сьогодні серед нас, будемо просити Бога, щоб вони всі повернулися живими додому. Це наш молитовний подвиг, це наше з вами, якщо бажаєте, бойове завдання.

Сорокаденний піст для кожного з нас – це час, який ми виділяємо для особливих подвигів. Але хтось розпочинає піст бадьоро відразу, хтось приєднується на третій день, хтось – через тиждень. Одні призупиняються тільки розпочавши, інші – дійшовши до половини… Ще хтось добігає до фінішної прямої – там призупиняється, каже: скільки міг. Та переможе той, хто так чи так, але добудеться до кінця. Скільки б не падав – уставай, треба дивитися вперед.

Але розуміємо й неміч нашого тіла, наших подумів. Кого кликати на допомогу? Бога кликати. Ми сьогодні говоримо: Господи, бажаємо витримати цей піст, бажаємо все перенести, аби з Твоєю допомогою дійти до кінця. Дозволь вінчати наш постовий подвиг світлим радісним виголосом «Христос воскрес!»

Подвиг взяли – несіть. Не треба боятися подвигу, якого хочете понести. Ми повинні змінитися. Ми чекаємо цього року зміни, взагалі, в нашій Україні. Ми чекаємо всі перемоги, ми її хочем. Але ця зміна, в першу чергу, повинна починатися в кожному з нас усередині. І ви для себе, і я для себе ставмо питання: що я хочу зробити в цьому пості? Про це не треба голосно казати: я буду робити ось те-то чи те-то. Ні, встановили собі, пішли до духівника, взяли благословення і несіть. Але не беріть забагато. Візьміть маленький подвиг. Який? Ваш індивідуальний. Немає правила, що підійшло би для всіх. Комусь стриманість у їжі, комусь стриманість у хмільному, комусь стриманість язика, комусь ще щось – ви самі себе добре знаєте. Та подвиг треба обов'язково взяти. Якщо в радісному стані можна буде сказати «Христос воскрес!» – ось це свідчитиме про достойно пронесений нами подвиг.

Але для цього треба втекти від зайвих розмов. Не бути чужим горю людському, треба допомагати, однак робити просто кожен свою справу. Потрібна вам інформація до вас дійде. Сьогодні час такої дуже тісної комунікації, що новини, котрі тебе стосуються, тебе наздоженуть. Про те, що стосується нашої безпеки, треба дбати. А все інше – треба спокою, бо, як кажуть, тільки з холодною головою можна нести подвиги, з холодною головою можна слідкувати за своїм духовним життям, з холодною головою можна рухатися вперед.

І нам усім треба якнайбільше зосередитися. Якщо ми бажаємо, щоб була перемога над самим собою, якщо ми бажаємо, щоб була перемога у війні, бажаємо взагалі, щоб була перемога, – якнайбільше зосередьмося. Згадаємо слова зі Старого Заповіту: якщо в місті є хоча б десять праведників, Господь збереже це місто (Буття 18:33). А цим праведником може бути кожен із нас. Ви хочете, щоб місто було ціле, щоб його не бомбили? Ставайте праведниками. Хочете, щоб область не бомбили? Ставайте праведниками. А Україну? Ставайте праведниками. Ви хочете, щоб вернулися ваші рідні з поля битви? Ставайте праведниками. «Бо все, що в молитві попросите, віруйте і дасться вам» (Мф. 21:22). А праведник завжди спілкується з Богом. А молитва і є спілкування з Богом. Просіть у Бога, просіть усе, про що мрієте, але щиро просіть. Сьогодні скажем «ні!» формальності. Сьогодні скажемо «так!» християнській щирості: у стосунках, у молитві, у всякій нашій розмові. І найголовніше – до самого себе.

Не бійтеся себе звинувачувати. Неправ – сам собі скажи, як правильно, виправляйся. Ніхто за вами не буде слідкувати і ніхто вам не буде підказувати. Ви самі собі і підказка, і допомога, і запорука. Скорбимо ми з підтримкою тих, хто поряд. Але цей подвиг повинен бути цього посту достойний, повинен бути у храмі – там, де найбільший момент спілкуватися і розказувати Богові. Ми сьогодні повинні бути у храмі з молитвою у нашому покаянні щирі. Нема приреченості. Бог в одну мить може гнів перетворити на милосердя і прощення кожної людини, міста, країни. Нам треба бути ось тими праведними, щоб за нашими молитвами Господь прощав, у першу чергу нам та нашим ближнім, нашому містові, нашій Україні. Щоб надихав на працю. Комусь праця ратна, тобто військова, комусь праця в тилу. Але не повинно бути такого: «я не можу, в мене вік не той, стан здоров'я не той» – кожен із нас щось та може.

Складаючи план постових подвигів, не хваліться, не розказуйте нікому. Робіть це в тайні, робіть це, в першу чергу, перед собою, перед лицем Божим… Подвиг – значить подвиг, рухатися – значить рухатися. Не туди пішов – розвертаєшся і знову йдеш, подвизаєшся, не зупиняєшся.

Хай Господнє благословення і милосердя буде в ці дні з усіма нами. Всевишній допомагає нам. Тільки щирі молитви, щирі діяння для слави Творця і для нашого щасливого майбутнього.

Закликаю на вас, браття і сестри, Боже благословення!

28 лютого 2023 р.
Архів документів
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери