Христос народився! – Славімо Його!
Дорогі брати і сестри!
З великою духовною радістю звертаюся до вас у ці величні та спасенні дні, коли ми святкуємо Різдво Господа нашого Ісуса Христа — подію, що знаменує початок оновлення людства та явлення Божої любові світові. Святе Письмо свідчить: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ів. 3:16). У цих словах — вся сутність Різдва, бо саме народження Христа є найвищим виявом милосердя небесного Отця. Цього дня небо схиляється до землі, вічність торкається часу, а людська природа обіймається з Божеством. Ми вклоняємося не просто Немовляті, а Тому, Хто прийшов, щоб зцілити наші рани, принести мир у розбурхані серця, відкрити шлях до життя вічного.
Свято Різдва відкриває людям велич Бога, що виявляється не в могутності й славі, а в смиренні та безмежній любові. Всемогутній Творець, Який утримує Всесвіт, приходить у світ немовлям, Якого Марія кладе в убогі ясла. Цей образ вражає і зворушує, бо він показує, що Бог приходить не для того, щоб панувати над людьми силою, а щоб торкнутися їхніх сердець любов’ю. Він приходить туди, де темно, щоб принести світло; туди, де страх, щоб дарувати мир; туди, де безнадія, щоб народити надію. Саме тому Церква співає: «Небо і земля нині торжествують», бо у Вифлеємі розпочинається нова історія людства — історія спасіння.
У тиші вифлеємської ночі ми бачимо, що Бог обирає шлях, не зрозумілий для гордих, але відкритий для тих, чиє серце чисте й довірливе. Пастухи, прості люди, стали першими, хто почув благовість. Мудреці зі Сходу, що шукали правди, знайшли Дитя у скромній печері. І сьогодні Господь так само приходить до тих, хто Його шукає, хто відкриває душу для Його світла. Різдво – це не лише свято родинного тепла, але й глибока духовна зустріч: зустріч людини з Богом, Який став Людиною, щоб кожен міг знайти шлях до добра, правди та життя вічного.
Різдво — це свято надії, яка не розчаровує, бо її джерело — Сам Христос. Це час, коли кожен із нас може знову пережити внутрішнє відродження. Ми чуємо ангельський спів: «Слава у вишніх Богу і на землі мир» (Лк. 2:14), і цей спів торкає нашу душу, нагадуючи, що справжній мир починається в серці людини. Різдво закликає нас до тиші й вдумливості, очищення думок, примирення з ближніми та вдячності Богові за дар життя. У цей день немовби заново відкривається небесний дар любові, що здатна перетворити найважчі обставини на можливість для духовного зростання. Тому Христове Різдво є джерелом світла навіть тоді, коли навколо темрява, джерелом радості навіть тоді, коли серце обтяжене турботами.
Ця благодатна радість Різдва особливо відчувається на Волині — землі, де з покоління в покоління передавалися не лише традиції святкування, але й глибоке розуміння духовної суті цього дня. Волинь — край, де різдвяний трепет жив у давніх монастирях, у молитвах ченців, у церковних дзвонах, у колядках, що лунають в селах і містах, у світлі свічок, які відображають віковий досвід християнської віри. Наш край знав багато випробувань, але саме різдвяне світло знову і знову давало людям силу вистояти, триматися, зберігати віру в Боже провидіння. І сьогодні це світло так само підтримує нас.
Та цього року, як і попередніх, ми зустрічаємо Різдво в умовах тяжких випробувань для нашої держави. Україна переживає жорстоку війну, в якій наш народ відстоює своє право на свободу і гідність. Кожна волинська родина відчуває біль цієї боротьби: хтось проводить на фронт рідного, хтось молиться за сина чи чоловіка, хтось оплакує втрату найдорожчих. І попри це ми святкуємо Різдво — не тому, що забули про війну, а тому, що в народженні Христа бачимо світло, яке веде нас крізь темряву. У різдвяну ніч Бог говорить нам: «Я з вами». І ці слова стають для всього народу силою, бо вони дарують надію, яку не може зламати жодне випробування.
Наші воїни зустрічають Різдво просто неба, у холодних окопах, на бойових позиціях. Вони не мають можливості сісти за святковий стіл із родиною, почути колядку в рідному домі. Але вони мають те, що дає Різдво кожному християну, — віру, що Бог не залишає тих, хто стоїть за правду. І назавжди залишаються актуальними Христові слова: «Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ів. 15:13). Наша військова спільнота — це саме ті, хто щодня кладе душу свою заради всіх нас. Тому Церква закликає кожного вірного не припиняти молитви за наших захисників, підтримувати їх усіма можливими засобами, берегти єдність і відповідальність, які сьогодні є умовою нашої спільної перемоги.
Особливу шану сьогодні складаємо волинським героям — тим, хто на передовій, тим, хто повернувся пораненим, тим, хто віддав своє життя за Україну. Їхній подвиг вписаний у духовну історію Волині й України загалом. Вони — живі свідки незламності духу, як продовження нашої давньої традиції стояння за віру і свободу. Нехай Господь укріпляє їх і всіх оборонців, нехай Матір Божа береже кожного з них, а різдвяна зірка стане для них дороговказом та утіхою.
У цей святий день ми молимося за кожну нашу родину, щоб Господь наповнив наші оселі світлом вифлеємської зорі, миром, здоров’ям, любов’ю та надією. Молимося за наше військо, щоб Бог укріпив їх у боротьбі, захистив від усякого зла і дарував силу. Молимося за нашу державу, щоб Господь привів її до справедливого миру та перемоги. Нехай народжений Спаситель торкнеться кожного серця, зцілить скорботи, подвигом віри зміцнить наше прагнення бути гідними дітьми свого народу і Божими людьми в цьому світі.
У це Різдво прошу кожну парафію нашої єпархії, кожну родину, кожну віруючу людину не забути про фронт. Хай у ваших молитвах звучать імена захисників, хай ваші добрі справи стануть підтримкою тим, хто цього потребує найбільше. Нехай ваші серця залишаються відкритими, а душі — чуйними до болю тих, хто поруч. І пам’ятаймо, що християнська любов — не лише почуття, а дія, вчинок, конкретна допомога.
Вітаю вас, всечесні отці, дорогі брати і сестри – всі волиняни й відважні захисники Вітчизни – із Різдвом Христовим та Новим 2026 роком! Нехай народжений Христос благословить наше військо, посилить мужність і витривалість наших оборонців, нехай дасть мудрість керівникам держави, єдність нашому народові та довгоочікуваний справедливий мир нашій багатостраждальній Україні. І нехай кожен із нас, у своїх справах, словах і молитвах, буде носієм того світла, яке ніколи не затьмариться.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіма вами.
Христос народився! Славімо Його!
З ласки Божої
митрополит Луцький і Волинський
