Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна СтаттіВосьма неділя після П’ятдесятниці – Помноження хлібів (Мф 14:14–22)
Статті

Восьма неділя після П’ятдесятниці – Помноження хлібів (Мф 14:14–22)

Віталій КЛІМЧУК

Ісус Христос на прохання Своїх учнів наситив тоді безліч людей п’ятьма хлібами і двома рибами. Євангеліє говорить про п’ять тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей. Це диво нагадує нам про те, що Господь є Подавець усякого блага, Подавець їжі матеріальної і духовної. Невипадково щоразу перед початком трапези ми просимо Господа, щоб Він благословив її, а по закінченні ми дякуємо Йому за те, що наситив нас Своїх земних благ, і просимо, щоб не позбавив Свого Небесного Царства.

Цей дар покладає на нас велику відповідальність за наше життя, поведінку, за те, як ставимося до Бога і людей. Господь вимагає, щоб ми виконували Його святі заповіді, жили за Його законами, щоб Євангеліє було для нас не просто книгою для читання, а тією книгою, з якою звіряємо своє повсякденне життя. І таїнство Причастя нерозривно пов’язано з тим, що відбувається після нього і до нього. Невипадково Церква закликає нас уважно готуватися до прийняття Святих Христових Таїн, очищати своє серце через таїнство Сповіді, очищати свій розум через молитву і покаяння, через уважну і сердечну участь у Службі Божій.

Чудо нагодування п’яти тисяч (єдине, про яке згадують усі чотири євангелісти) містить у собі натяки на важливі для кожного ізраїльтянина події: подібно, як колись Бог дарував Ізраїлеві манну в пустелі, так Ісус дає людям їжу в пустинному місці (хліб і риба були основною поживою в Палестині). П’ять хлібів – це П’ятикнижжя Мойсеєве. Дванадцять же повних кошів є символом наміру Ісуса відродити дванадцять родів Ізраїля як Божих дітей, тобто повноту Божого люду. Дві риби знаменують Старий і Новий Завіт.

Перебування поруч з Ісусом для учнів стає нагодою до служіння. Крихти, які вони тримали для себе, але принесли перед Ісуса, Він перемінює в достаток для багатьох: Син Чоловічий підносить усе це Своєму Отцеві з молитвою і благословенням, потім ділить їх – щоб ми, отримавши їх назад, могли ділитися ними з потребуючими.

Це чудо – духовний урок для учнів усіх поколінь. Поруч із нами зажди є голодні та спраглі – не завжди їжі, але часто – любові, співчуття, підтримки, уваги, милосердя, прощення, доброго слова, заохочення, посмішки… І сьогодні Господь каже до нас, подібно, як колись до Своїх апостолів: не треба їх відпускати, відсилати до когось, накидати комусь, відмахуватись від них, робити круглі очі чи в розпачі втікати від них. Ви дайте їм їсти. Не потрібно багато. Тільки те, що маєте: свій час, ідеї, гроші, енергію, таланти, спритність, відвагу, оптимізм, усмішку, смирення, повагу, вірність… І коли ми спроможемося на цей крок довіри до Його слова – побачимо те, чого свого часу свідками стали апостоли: присутність Божого Царства, що надходить в могутності. Бо Він не тільки тимчасово наситив п’ять тисяч біля Галилейського моря, але як Воскреслий Господь запевняє: «Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги» (Ін 6:35).

Волин. єпарх. відом. – 2016. – № 7–8 (140–141)

22 липня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери