Волинянка розповіла про секрети пісної їжі

Про те, чи треба дотримуватися посту, які його правила, та які страви готують в родині Савчуків, читачам «Слова Волині» розповідає матушка Лариса САВЧУК, керівник паломницької служби Волинської єпархії УПЦ КП.

– Змалечку пам’ятаю бабусині слова: «Внуцю ніколи не порушуй посту… Тримай навіть середу та п’ятницю, бо хто в середу не постить – зраджує Христа, а в п’ятницю – розпинає Його. Якщо в п’ятницю будеш пити тільки воду, то не вмреш без покаяння. І ще… Помни: душа людини як пташка: одне крило – піст, друге – молитва, і тільки так вона стрімко летить до Бога».

Ці слова часто згадую в дорослому житті, коли предки відійшли у вічність. Тільки порушу піст – починає затягувати лавина гріхопадінь. Найперше – порушується молитовне правило, а далі… падіння, сльози, покаяння… Дуже гнітить, коли чуєш: гріх – не те що до рота, а те, що з рота. Або: постити дорого, не той час, головне – людиною бути… Ні, це обман. Час – завжди той самий, і Господь один і Той же.

Не приставайте на ці думки, бо найбільше, чого боїться сатана – це посту і молитви. Триває Великий піст. А пісні страви – це завжди смачно, корисно і просто.

У нас в хаті на піст завжди пахло житніми пампушками, які мачали в лляну або ріпакову олію з часником, – от і були здорові. Житнє борошно давало силу. Щодня на столі стояв узвар. Що з сушенини знаходили, все йшло: і яблука, і грушки, і черешні, вишні, сливки, жменька шипшини, кілька ягідок глоду. Як є малі діти, то охолоджений узвар підсолоджували медом – ну й смакота, напитися не можна! Закінчувалась сушенина – не проблема. Варили чай із гіллячок малини та смородини – і пахне, і здоров’я. Коли тільки починався нежить, то обов’язково чай із суничниська або липового цвіту. Або ще оббирали яблуко і запарювали лушпиння, так нежить відступав. А саме яблуко терли на тертку з медом і корицею. Щодня були терті морква або яблука.

Дуже шкода, що нині відходять з раціону пшоняна каша, біб, квасоля по-монастирськи. Старі люди говорили: якщо це їсти, і не буде паршивої хвороби, тобто раку.

Пшоно – це колодязь вітамінів, мінералів, жирів, білків, амінокислот. У наш вік часто чуєш: в мене депресія. А пшоно містить у собі комплекс вітамінів групи В, зокрема В1, що проганяє депресивні стани, втому та дратівливість. Їси пшоно – і маєш здорові волосся, шкіру, нігті. А яку цілющу силу, що зміцнює наш організм і серце, дають залізо, калій, марганець, натрій, кремній, фтор, магній, мідь! Наприклад мідь запобігає в’яненню шкіри і виникненню зморщок. Тобто пшоно – такий собі злак молодості. До речі, який виводить з організму токсичні з’єднання, шлаки і навіть іони важких металів.

Все просто. Відварити пшоно у воді, для дорослих – засмачити цибулею, протушкованою на олії, а для дітей – доброю жменею родзинок. Їжте і будьте здорові!

А які незамінні бобові! Це джерело рослинного білка, який засвоюється краще, ніж тваринний. Білок украй потрібний людям, які мають великі фізичні навантаження. Бобові впливають на роботу шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, функціонування нервової системи, стабілізують обмінні процеси в організмі. Тож готуємо просто. Квасолю на ніч замочуємо, а зранку 20 хвилин варимо і засмачуємо морквою та цибулькою, тушкованими в олії. Діти люблять цю страву у вигляді пюре.

До слова, боби дуже смачні у святковому вінегреті, для якого потрібні відварені боби, бурячок, картопля, морква, квашена капуста, цибуля, огірок, шматочки оселедця і для заправки олія, кому яка смакує.

Скажете, оселедець дуже дорогий або суцільна хімія? Тоді солимо самі, це вдвічі дешевше і смачно. Купуємо морожений оселедець чи скумбрію, розморожуємо. Натираємо рибину сумішшю: 1 ст. ложка солі, 1 ст. ложка цукру, 0,5 ч. ложка перцю, загортаємо у фольгу і кладемо в холодильник на 24 години. Смачного!

Також неможливо забути з дитинства котлети з горіхів. Бабуся завжди жартувала, що то бідняцька вечеря. Пропустити через м’ясорубку 1 скл. волоських горіхів, 2 варені картоплини, 2 морквини і 2 цибулини (перед тим припустити на олії). До цього фаршу додати 1 ст. ложку манки, дрібку солі та перцю. Вимішати, запанірувати в сухарях (одну скибку сухого хліба потерти на бурякову тертку). Сформувати котлети обсмажити. А якщо зробити до них грибну підливу, то це вже виходила панська вечеря.

До речі, зараз дуже багато людей скаржаться на мігрень. А бабуся вчила з’їдати по п’ять волоських горіхів щодня, і не буде боліти голова. Бо ж, бач, горіх і сам на мозок подібний, тому й лікує головні болі.

Смакували й котлети з червоного буряка. Три буряки запекти в духовці, обібрати, натерти на тертці, вдавити три зубці часнику. Додати 3 ст. ложки манки, все посолити, поперчити, вимішати. Сформувати котлети, обкачати в сухариках і обсмажити в олії.

Ще Гіппократ описував цілющі властивості червоного буряка. Його рекомендували при недокрів’ї, гіпертонії, туберкульозі, раку, цинзі, зубному болю, нежиті, запорах, при захворюванні нирок, серцево-судинній недостатності, для «очищення» печінки, жовчного міхура, при цукровому діабеті, ожирінні… Червоний буряк займає одне з провідних місць серед овочів за вмістом йоду… Тож лікуйте і смакуйте.

Ситне під час посту овочеве рагу. Ось один з рецептів нашого: півкапустини, 2 картоплини, морква, цибуля, горошок, жменя рису і сушених лисичок або опеньків. Сушені гриби залити водою і приварити, додати все інше подрібнене. Заправити олією, посолити і тушкувати 20 хвилин у духовці. Смачного!

Були й делікатеси на свято: головка капусти, запечена з філе риби, або з фаршем із грибів, цибульки та моркви. Спочатку капусту опустити в киплячу воду на хвилину, розібрати до качана листя і почати пошарово перекладати фаршем або тонкими пластами риби кожен листок, формуючи головку. Запікаємо в духовці півтори години у фользі.

Грибним фаршем начиняли млинці до грибного бульйону. Також фарширували ним картоплю і запікали на деці в духовці.

Не обходилися і без смаколиків. Це пироги з яблуками, маком і черешнями, квасолею. Домашня локшина з перетертим солодким маком. А який корисний і смачний запечений гарбуз, порізаний шматочками, посипаний корицею та дрібкою цукру!

Пам’ятається неповторне асорті, запечене в гарбузі: зрізати в гарбузі вершечок, вибрати серцевину. Солоний варіант: 3 подрібнені картоплини, 2 жмені відварених грибів, протушковані морква і цибуля, 2 зубці часнику, горошок, помідор, перчик, жменя льону й олія. Все вимішати, нафарширувати гарбуз і запікати в духовці годину. Солодкий варіант: півтори склянки привареного рису, жменя подрібнених волоських горіхів, кураги, родзинок, чорносливу, яблук, груш, цедри лимона, столова ложку цукру і кориці. Все вимішати, нафарширувати гарбуз і запікати в духовці годину. Гарбуз – аптека в мініатюрі.

Ще давньогрецький лікар Гіппократ казав: «Наша їжа повинна бути ліками, а наші ліки повинні бути їжею».

Ви знаєте, люблю готувати, а пісних страв мільйон. І найбільшою похвалою були слова моїх синів: «Мам, от якби піст завжди був, все таке неповторне…»

Отож, Ангела за трапезою! Гарного посту всім і спасіння.

Slovovolyni.com