Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіІкона «Старозавітна Трійця»
Статті

Ікона «Старозавітна Трійця»

Ірина МОСКАЛЮК, науковий працівник Музею волинської ікони Ікона «Старозавітна Трійця» з с. Окорськ Локачинського району

Ікона «Старозавітна Трійця». XVIII ст. Надійшла до Волинського краєзнавчого музею 1986 року з с. Окорськ Локачинського району. Дерево, левкас, гравіювання, сріблення, золочення, темпера, олія. Зберігається у Музеї волинської ікони.

На п’ятдесятий день після Великодня християни особливо поклоняються Святій Трійці. Догмат про Трійцю є дуже важли- вим у християнському вченні, але надзви- чайно складний і для людського розуміння повністю не доступний. Це поняття об’єднує разом Три Особи (три Іпостасі) Єдиного Бога, розглядає сутність Бога в Трьох Особах. Згідно з Символом віри, прийнятим на Першому і Другому Вселенських соборах у IV ст., Всевишній має три Іпостасі: Отець, Син і Дух Святий. Ці Особи – Єдиний Бог (різні Його прояви), кожна з Них – не частина Бога, і серед Них нема більшої або меншої.

Будучи єдиними і неподільними за природою, три іпостасі Господа, однак, від- різняються походженням та відносинами. Так, Бог Отець народжує Бога Сина, а Сам не походить ні від кого. Син вічно народжується від Отця, а в певний історичний момент воплотився як Боголюдина Ісус Христос. Дух Святий від Отця сходить.

Самого слова «Трійця» в Біблії немає. Але богослови перших віків Християнства сформулювали вчення про троїчність Єдиного Бога із загального контексту Святого Письма та ряду фрагментів. Більшість із них містяться у новому Завіті, але є і в Старому.

Традиційно зображено старозавітну Трійцю на пам’ятці волинського іконопису XVIII століття. Згідно зі Старим Завітом, до літ- нього подружжя Авраама та Сарри завітали Троє Подорожніх. «І явився йому Господь біля діброви Мамрé, коли він сидів при вході в намет, під час спеки денної. Він звів очі свої і глянув, і ось, Три Мужі стоять навпроти нього. Побачивши, він побіг назустріч Їм від входу в намет і поклонився до землі, і сказав: Влади- ко! Якщо я знайшов благовоління перед очи- ма Твоїми, не пройди мимо раба Твого...» (Бут. 18:1–16). Авраам виявив свою гостинність, омивши ноги Подорожнім, приготувавши для Них трапезу: з кращого борошна «прісні хліби», «теля ніжне і гарне», «олії і молока». У тексті цього уривка Один Муж говорить як Троє. В цьому і полягає іконографічний сюжет ікони − в образі Трьох Мужів Сам Господь завітав до праотця Авраама. За традиційними християнськими поясненнями, в образі Трьох Ангелів йому було дано одкровення про Єдиносущного і Триіпостасного Бога.

Трьох Гостей волинський маляр зобразив у вигляді Ангелів з юними ликами і довгим темним волоссям, використовуючи типові кольори в одязі. В руках їхніх − посохи із навершям у вигляді орнаментованого хреста. Ангел зліва уособлює Бога-Отця (у рожево- зелених одежах). Міська споруда у верхній частині образа символізує Божу світобудову, впорядковане буття. У центрі бачимо Ангела, що в характерних червоно-синіх барвах уті- лює Спасителя, Бога Сина, Ісуса Христа. Його символ – дерево. Із сивої давнини в народній пам’яті це дерево життя; дерево пізнання – у Старому Заповіті; дерево хреста – у Новому. Ангел справа (у блакитно-червоних ризах) втілює Святого Духа, символом Якого є гора. Сходження на гору асоціюється з підняттям над земним буттям, осягненням духовних висот. Проте на цій іконі немає гір. Праотця Авраама маляр представляє на тлі будівлі між Отцем і Сином, але, знову ж таки, відсутнє зображення Сарри. Ангели возсідають за округлим столом, застеленим світлою скатертиною. На столі – відкрита чаша, блюдо із жертовною твариною (зображення втрачено) по центру; глечик, закрита чаша, три ложечки та ножі з фігурними ручками, тарілочки з хлібами. Символічно майстер розміщує ці предмети на площині столу: саме потир і таріль – навпроти Спасителя, тобто вказує на тему причастя, жертву Сина Господнього.

Знизу на іконі є напис про поновлення:

«Сию Икону подчінилъ Фодоръ. Зубовичъ 1865 года 1 октябра.». Образ оздоблено дерев’яним обрамленням, яке у верхній частині прикрашене об’ємними чотири- пелюстковими квітами.

Ікону реставровано у Волинському крає- знавчому музеї Л. Обухович, П. Петрушаком, А.Чабан.

Волин. єпарх. відом.– 2019.– № 06 (175)

4 червня 2023 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери