Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Ікона «Старозавітна Трійця»
Ікона «Старозавітна Трійця». XVIII ст. Надійшла до Волинського краєзнавчого музею 1986 року з с. Окорськ Локачинського району. Дерево, левкас, гравіювання, сріблення, золочення, темпера, олія. Зберігається у Музеї волинської ікони.
На п’ятдесятий день після Великодня християни особливо поклоняються Святій Трійці. Догмат про Трійцю є дуже важли- вим у християнському вченні, але надзви- чайно складний і для людського розуміння повністю не доступний. Це поняття об’єднує разом Три Особи (три Іпостасі) Єдиного Бога, розглядає сутність Бога в Трьох Особах. Згідно з Символом віри, прийнятим на Першому і Другому Вселенських соборах у IV ст., Всевишній має три Іпостасі: Отець, Син і Дух Святий. Ці Особи – Єдиний Бог (різні Його прояви), кожна з Них – не частина Бога, і серед Них нема більшої або меншої.
Будучи єдиними і неподільними за природою, три іпостасі Господа, однак, від- різняються походженням та відносинами. Так, Бог Отець народжує Бога Сина, а Сам не походить ні від кого. Син вічно народжується від Отця, а в певний історичний момент воплотився як Боголюдина Ісус Христос. Дух Святий від Отця сходить.
Самого слова «Трійця» в Біблії немає. Але богослови перших віків Християнства сформулювали вчення про троїчність Єдиного Бога із загального контексту Святого Письма та ряду фрагментів. Більшість із них містяться у новому Завіті, але є і в Старому.
Традиційно зображено старозавітну Трійцю на пам’ятці волинського іконопису XVIII століття. Згідно зі Старим Завітом, до літ- нього подружжя Авраама та Сарри завітали Троє Подорожніх. «І явився йому Господь біля діброви Мамрé, коли він сидів при вході в намет, під час спеки денної. Він звів очі свої і глянув, і ось, Три Мужі стоять навпроти нього. Побачивши, він побіг назустріч Їм від входу в намет і поклонився до землі, і сказав: Влади- ко! Якщо я знайшов благовоління перед очи- ма Твоїми, не пройди мимо раба Твого...» (Бут. 18:1–16). Авраам виявив свою гостинність, омивши ноги Подорожнім, приготувавши для Них трапезу: з кращого борошна «прісні хліби», «теля ніжне і гарне», «олії і молока». У тексті цього уривка Один Муж говорить як Троє. В цьому і полягає іконографічний сюжет ікони − в образі Трьох Мужів Сам Господь завітав до праотця Авраама. За традиційними християнськими поясненнями, в образі Трьох Ангелів йому було дано одкровення про Єдиносущного і Триіпостасного Бога.
Трьох Гостей волинський маляр зобразив у вигляді Ангелів з юними ликами і довгим темним волоссям, використовуючи типові кольори в одязі. В руках їхніх − посохи із навершям у вигляді орнаментованого хреста. Ангел зліва уособлює Бога-Отця (у рожево- зелених одежах). Міська споруда у верхній частині образа символізує Божу світобудову, впорядковане буття. У центрі бачимо Ангела, що в характерних червоно-синіх барвах уті- лює Спасителя, Бога Сина, Ісуса Христа. Його символ – дерево. Із сивої давнини в народній пам’яті це дерево життя; дерево пізнання – у Старому Заповіті; дерево хреста – у Новому. Ангел справа (у блакитно-червоних ризах) втілює Святого Духа, символом Якого є гора. Сходження на гору асоціюється з підняттям над земним буттям, осягненням духовних висот. Проте на цій іконі немає гір. Праотця Авраама маляр представляє на тлі будівлі між Отцем і Сином, але, знову ж таки, відсутнє зображення Сарри. Ангели возсідають за округлим столом, застеленим світлою скатертиною. На столі – відкрита чаша, блюдо із жертовною твариною (зображення втрачено) по центру; глечик, закрита чаша, три ложечки та ножі з фігурними ручками, тарілочки з хлібами. Символічно майстер розміщує ці предмети на площині столу: саме потир і таріль – навпроти Спасителя, тобто вказує на тему причастя, жертву Сина Господнього.
Знизу на іконі є напис про поновлення:
«Сию Икону подчінилъ Фодоръ. Зубовичъ 1865 года 1 октябра.». Образ оздоблено дерев’яним обрамленням, яке у верхній частині прикрашене об’ємними чотири- пелюстковими квітами.
Ікону реставровано у Волинському крає- знавчому музеї Л. Обухович, П. Петрушаком, А.Чабан.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса