Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіІкона «Спас на престолі з ангелами»
Статті

Ікона «Спас на престолі з ангелами»

Ангеліна ВИГОДНІК, провідний науковий співробітник Музею волинської ікони Ікона «Спас на престолі з ангелами»

«Спас на престолі з ангелами». Перша половина XVII ст. Дерево (липа), левкас, темпера. Походить із Різдво-Богородичної церкви м. Каменя-Каширського. Реставрована в 2001 р. у Львівському філіалі ННДРЦ України. Експонується у Музеї волинської ікони.

Це твір талановитого художника з рідкісним для Волині сюжетом. Оригінальність образа спонукала дослідити його іконографію.

Справедливим є твердження, що іконописні сюжети почерпнуто з християнського Святого Письма. Адже успадковане від Візантії древнє розуміння завдань іконопису полягало у тому, щоб повною мірою розкрити історію людського спасіння, про яке розповідає Боже Слово і яке є основою християнського віровчення.

Ще у давньоруських художників був досить поширеним звичай зображати Євангеліє Спаса Вседержителя розгорнутим і на його сторінках розміщувати той уривок, якому найбільш повно відповідав створений ними образ. Ця традиція існувала і в пізніші часи. На волинських ликах XVI – XVIІI ст. зустрічаємо близько десятка традиційно вживаних в іконописі текстів з Євангелій від Матфея або ж Йоана, які лише опосередковано відносяться до зображуваного.

Ікона «Спас на престолі з ангелами» є винятком. Напрочуд точно зміст образа відповідає тексту на Євангелії, яке художник вкладає в руки Спасителя. Потерті від часу літери на сторінках Нового Завіту складаються у чіткі і зрозумілі слова, що визначають тему та ідею іконописного твору: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї…» (Мф. 25:31).

Далі на Євангелії слідує напис, який не ідентифікується, але слово «СDЩЕ» чітко прочитується. Воно доповнює образ Вседержителя світу, Якому відкриті кожна людина й доля всього людства, і несе нагадування про грядущий суд. Владика світу є одночасно і його Суддею, бо сівши на престолі, Він буде творити Свій останній суд.

Саме так постає Христос на іконі, займаючи центральне місце в її композиції, хоча ніякої перебільшеної грандіозності в зображенні Спасителя нема. Він поданий як Син людський. Фронтальна поза, постать пропорційна, жест піднятої перед грудьми благословляючої правиці стриманий та зрозумілий, риси лику м’які, спокійні. Мигдалеподібні темні очі, тонкий ніс, невеликі вуста сповнені абсолютної гармонії. Та головне – у погляді Спаса. У відведених убік очах – усвідомлення власної сили, осягнення глибини людської суті, зосередженість і недоступність.

Рожево-вохристу карнацію лику (прийом зображення шкіри) відтінюють темно-червоний хітон та червоно-вохристий гіматій. Потемніле від часу, напівстерте золото клаву (нашивної прикраси), візерунка на кінцях мутаки (диванної подушки), дрібного асиста (штрихів сусальним золотом) гіматію перегукуються з сяючим золотом німбів та гравійованого тла. Переважне використання в іконі червоного кольору в обрамленні золота вносить відчуття врочистості й величі. Величавості й царственості надає Спасу і Його возсідання на престолі, і царський вінець, інкрустований коштовними каменями. Різьблений престол і кругле підніжжя, що стоять на кучерявій рожевій хмарині, підкреслюють небесну і духовну висоту, силу і славу Владики світу. Перед нами постає «Син Людський у славі Своїй…».

А художник ілюструє євангельське слово далі: «…і всі святі ангели з Ним…» – вісім ангелів, молодих, із по-дівочому виразними ликами, одягнених у різнобарвні одежі, з довгими перистими крилами оточують Христа. Двоє з них підтримують престол з обох боків, решта (по троє зліва і справа) – стоять за його фігурною спинкою. Круглі плоскі золочені німби ангелів, накладаючись один на одного, разом з німбом Спасителя утворюють майже суцільне яскраве сяйво, що здіймається над престолом, – сяйво Божої слави.

Цей твір також вирізняється завдяки професійним якостям майстра, який, без сумніву, був обізнаний зі зразками західноєвропейського мистецтва і знав канони візантійського іконопису. Його ікона стоїть на зламі старої й нової іконописних систем. У ній висока культура творення художнього образу спирається на дотримання візантійських традицій, але тут поєднались вузол нових живописно-пластичних форм із традиційними декоративними засадами. З одного боку, відчувається інтерес до складніших колористичних і образно-просторових рішень, посилення світлотіньового живописного «ліплення» ликів, монументальність, укрупнення форм, використання обмеженої гами кольорів, а з другого – видовжені бездоганні пропорції, витончена візерунчастість ліній при розробці драпірувань, спокійна статичність і внутрішня зосередженість образів. Якщо в одежах присутній широкий локальний колір, то у ликах, злегка модельованих світлотінню та змішаними кольорами, помітне прагнення до натуральності. Акцентований червоний колір посилює емоційне звучання, але колірний лад ікони вражає злагодженістю і гармонійністю. Активне освітлення постатей на гравійованому золотому тлі надає духовної піднесеності твору.

Безумовно, «Спас на престолі з ангелами» – ікона талановитого художника першої половини XVII ст., відтворює високий стиль волинського іконопису цього періоду і стоїть у ряду найяскравіших, особливих за глибиною і довершеністю образів Спаса, створених у нашому краї.

Волин. єпарх. відом. – 2016. – № 2 (135)

16 лютого 2016 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери