Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіПравославна святиня католицької Польщі
Статті

Православна святиня католицької Польщі

Олександра ТОЦЬКА

Однією із найвідоміших і найшанованіших реліквій Польщі та всієї Центральної Європи є Ченстоховська ікона Божої Матері, яка знаходиться в монастирі римсько-католицького чернечого братства білих паулінів на Ясній Горі м. Ченстохова. А почалася її історія зі святого апостола та євангеліста Луки, який, за древньою легендою, намалював цю ікону на дошках столу з будинку Діви Марії в Єрусалимі. Пізніше образ був подарований християнами рівноапостольній цариці Єлені, яка перенесла його до Константинополя, де він зберігався протягом п’яти століть. Із часом ікона з’явилася на Русі, в галицькому м. Белз, звідки походить перша її назва – Белзька. Сюди її привіз у другій половині XІII ст. син короля Данила Галицького Лев Данилович (1228–1301).

Переказ говорить про те, що коли татари облягали Белзький замок, польський князь Владислав Опольчик, який на той час управляв Галичиною, виніс святиню з церкви на міську стіну. Ворожа стріла, що пронизала образ, залишила на ньому сліди крові, але морок, який спустився на татарське військо, змусив їх зняти облогу. Однак русичі недовго втішалися святинею, бо в 1382 р. цей князь Владислав перевіз «Чорну Мадонну» (ще одна назва ікони через темний тон зображеного лику Богородиці) спочатку до Львова, а потім до Ченстохови, де вона знаходиться до цього часу.

У 1430 р. образ був пошкоджений гуситами, про що свідчать шрами на правій щоці та шиї Богородиці. Матір Божа не залишала поляків Своєї опіки. Так, у 1656 р. шведський король Карл Х Густав зазнав поразки під Ченстоховським монастирем. Ушановуючи Царицю Небесну за Її заступництво, польський король Ян ІІ Казимир видав у Львові маніфест, у якому назвав Ченстоховську ікону «Небесною Королевою Польщі».

І до Богородиці тут дійсно ставляться як до Королеви. Двічі на день – о шостій ранку та 13.30 у будні дні (о 14.00 – у вихідні дні та свята) відбувається церемонія відкриття чудотворного образа. Срібна пластина, яка закриває ікону, починає поволі підійматися вгору під звуки фанфар. Присутні при цьому стають на коліна. Так само проходить і закриття реліквії. Паломники, відвідуючи каплицю, де знаходиться ікона, вшановують Діву Марію, йдучи на колінах по периметру вівтаря відгородженою металевими перилами доріжкою.

Окрім того, образ було двічі короновано: перший раз – 8 вересня 1717 р. на підставі акта Папи Римського Климента ХІ (вперше поза Римом), удруге – 22 травня 1910 р. на підставі акта Папи Римського Пія Х
(після викрадення попередніх корон у 1909 р.). Слід зазначити, що в католиків коронація офіційно засвідчує про чудотворність ікони.

Поляки настільки люблять Богородицю та шанують Її святе зображення, що в XVII ст. почали виготовляти для нього коштовні ризи
(у Польщі вони мають назву сукенки). Зараз існує дев’ять сукенок для чудотворного образа Ченстоховської Богородиці:

– діамантова, XVII ст. – виконана ченцем Клеменсом Томашевським, призначалась для найбільших урочистостей і свят костелу. Прикрашена в основному діамантами або подібним камінням;

– «сукенка вірності» (рубінова), XVII ст. – робота братів Клеменса Томашевського та Макара Штифтовського, призначалася для Різдвяного та Великого посту. Прикрашена в основному рубінами чи подібним камінням червоного кольору, що символізує муки Христа. Свою назву взяла від 214 весільних каблучок, нашитих на оксамитову основу обабіч старовинних речей із рубіну;

– сукенка коралова, 1910 р. – подарунок жінок із м. Кельце з нагоди другої коронації ікони після викрадення сукенки і перших корон у 1909 р. Виконано краківською вишивкою в основному коралами, а також золотою ниткою, тасьмами та блискітками;

– «сукенка міленійна» (від латин. millenium – тисячоліття), 1965 р. – виготовлена у зв’язку зі святкуванням 1000-ліття хрещення Польщі (966–1966) чернечим згромадженням сестер вістярок із Варшави. Виконана блакитною вишивкою з мотивом лілії з нашитими брильянтами на сукні Марії, а на одязі Дитини – пурпурова вишивка зі східними мотивами розеток і яскравими брильянтиками;

– сукенка коралова (коралово-перлинно-біжутерійна), 1969 р. – виготовлена тим же згромадженням. На блакитному та червоному оксамиті закріплено перли, намистини, емальовані брошки, хрестики та ланцюжки;

– «сукенка 600-ліття» (коралово-перлинна), 1981 р. – виготовлена з нагоди 600-ліття перебування чудотворного образа на Ясній Горі кармеліткою Женовефою Равою. На вишитій синій і червоній тканині прикріплено корали у вигляді ромбів і розет, одяг Марії покрито перлами та фігурою св. Варвари;

– «сукенка 600-ліття» (золота), 1982 р. – дар вдячності за 600-ліття перебування образа на Ясній Горі. Виготовлена тією ж кармеліткою. Вишита золотою ниткою з елементами золотої біжутерії, прикрашена численними дорогоцінними та напівдорогоцінними каменями;

– сукенка бурштинова, 2005 р. – подяка з нагоди 350-ї річниці оборони Ясної Гори від шведів у 1655 р., за життя та понтифікат Івана Павла ІІ, а також 25-ліття постання «Солідарності». Для одягу Богородиці та Дитяти взято 9 кг бурштину, в т. ч. українського, й приблизно 1000 діамантів. Як орнаментальний мотив використано анжуйську лілію, яка зображена на оригіналі ікони;

– «сукенка вдячності та любові, терпіння і надії польського народу», 2010 р. – подарована польським народом з нагоди 100-ліття коронації чудотворного образа в 1910 р.

Окрім того, стіни каплиці, де розміщено ікону, рясно увішані т. зв. вотивними предметами: сердечками, дорогим намистом, вервицями тощо. Вони є знаками вдячності або обітниці Діві Марії за Її допомогу.

Тож і ми, дорогі брати та сестри, не забуваймо прославляти нашу Небесну Царицю, дякувати за Її благе заступництво, безмежну любов та швидку допомогу. Молитовно просімо в Неї від щирого серця миру для нашої знедоленої Батьківщини, єдності народу та Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні.

22 вересня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери