У Євангелії від Матфея кожного із нас, здається, приголомшують слова: «Усе, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм…». Ще середньовічні богослови та філософи цей вірш називали «золотим правилом». Тому недарма в нашому народі побутує прислів’я: «Не роби іншим того, що тобі не любе».
Вихована, духовно багата людина завжди з повагою, співчуттям, допомогою ставиться до оточуючих її людей. Через те в нашій мові існує довга низка слів із домінантою «добро»: добріти, добріший, добродійний, добродій, добродайний, добродійність, добродушний, доброзичливий, добропривітливий, добросердя, доброчесний, доброчинний та багато-багато інших.
«Золоте правило» типове для найрізноманітніших філософських і релігійних систем. Однак Ісус Христос, на відміну від численних попередників, вимовляє слово «чиніть», коли всі формули до Христа мали заперечний характер, як у старозавітних заповідях: «Не вбий!», «Не вкради!» і т. д. Христос тут говорить про те саме, але у стверджувальній формі. Говорить так тому, що тут ідеться не про пасивне нескоєння зла, а про активне доброчинство, що і є справжнім Християнством.
Отже, нам, християнам, цю активність ніколи не можна забувати, але завжди треба жити за вимогами тих найважливіших людських і Божих настанов.
