Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна СтаттіІкона «Різдво Христове»
Статті

Ікона «Різдво Христове»

Тетяна ЄЛІСЄЄВА, завідувач Музею волинської ікони Ікона «Різдво Христове»

«Різдво Христове». 1847 р. Матеріал і техніка: дерево, левкас, олія. Походить з церкви Св. Параскеви (1764 р) с. Осівці Камінь-Каширського деканату. Зберігається у Музеї волинської ікони.

Різдво Ісуса Христа є однією з найвизначніших подій, оскільки прийшов у світ Спаситель, Який великою жертвою Своєю відкупив людство від первородного гріха і дав надію на щасливе вічне життя. Народження Господа Ісуса Христа посідає виняткове місце у священній історії, на сторінках канонічних Євангелій і в апокрифічних текстах.

Іконографія Різдва Христового сформувалася у мистецтві Візантії. Але після завоювання Константинополя турками-османами 1453 р. вплив Царгорода поступово слабшав, натомість зростали контакти із західноєвропейською художньою культурою, естетичні ідеали якої відрізнялись від візантійських. Саме під впливом західноєвропейського мистецтва в українському іконописі ХVІІ – ХVІІІ ст. поширюється сюжет Різдва з поклонінням пастухів. Однією з найпоказовіших у становленні нової іконографії є «Різдво Христове» авторства Каспера Списацького.

У 2002 р. з осовецької церкви Св. Параскеви до Музею волинської ікони привезено фрагменти старого іконостаса: шість ікон празничного ряду, шість – пророчого, фрагмент «Бог-Отець».

Образи празничного ряду вирізняються оригінальністю композиційного та колірного вирішення. Всі сцени вміщено у фігурні, промальовані вузькими смугами рамки, які додають творам довершеності.

На іконі «Різдво Христове» розгортається широка панорама з сюжетними епізодами. Зліва зображено дерев’яний навіс, під яким – св. Йосиф та Діва Марія, що схилилася над яслами. В яслах із зеленою травою на розгорнутій білій пелюшці – маленький Ісус. Йосиф стоїть широко розвівши у боки руки, підкреслюючи цим жестом важливість Божого народження. Справа від нього – віл та осел. Перед яслами зображено двох пастухів. Один з них стоїть навколішки, змальований зі спини, у довгому зеленому вбранні з широким поясом. Другий намальований у повен зріст, одягнутий у червону сорочку, сині штани, білі полотняні онучі, взутий у постоли. Біля ніг пастухів лежать два посохи та капелюхи, стоїть корзина з червоними та жовтими фруктами. Справа вглибині на блідо-зеленому тлі – кошара з вівцями.

Введення Списацьким у традиційну композицію жанрових мотивів надає іконі щирості й безпосередності та наближає її до народного малярства. Поряд з тим іконописець вводить у композицію і знаменні деталі. Біля одного з пастухів бачимо зв’язане біленьке ягнятко: це натяк на символічного Агнця Божого – Ісуса Христа. Вгорі в купчастих жовто-оливкових хмарах зображенно «Всевидяче око», вписане у трикутник, – символ Святої Трійці.

Загалом усі празники К. Списацького витримано в одній гамі з переважаючими вохристим, сірим, білим кольорами. Персонажі наділено простотою, душевністю та одухотвореністю. В їхньому одязі використано пригашені червоні, сині, зелені, коричневі барви. Обличчя намальовано притемненою вохрою з легким підрум’яненням, риси наведено чорною фарбою.

Каспер Списацький працював у техніці олійного живопису, що стає характерною ознакою ХІХ ст., а в підготовці дошки до малювання використовував прийоми темперного живопису. Дошки не тільки пролевкашені, але й проклеєні полотном.

Творчість Каспера Списацького за стилістико-образним вирішенням стоїть на грані професійного і народного живопису, в ній поєднано засади іконопису й релігійного живопису, який стає переважним в ХІХ ст. Його роботи – яскравий приклад втілення традицій ікономалювання в провінційному варіанті.

Волин. єпарх. відом. – 2016. – № 1 (134)

7 січня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери