Преподобного Йоана Ветхопечерника (VIII). Мучеників Феони, Христофора й Антонiна (303). Священномученика Пафнутiя, єпископа Єрусалимського. Святителя Георгiя, сповідника, єпископа Антіохiї Писидійської (813–820)...
Ікона «Різдво Христове»
Христове Різдво – велике християнське свято, встановлене на згадку про народження Ісуса Христа у Вифлиємі. Належить до числа дванадесятих.
Тема Різдва у мистецтві займає значне місце. Навряд чи можна уявити собі подію, яка могла б бути більш багатим джерелом натхнення, ніж народження Спасителя. З давніх часів і до наших днів Різдво відкриває у простих людей найсвітліші, добрі почуття, а в митців – потребу творити, поширюючи у часі і просторі радість від пришестя у наш світ Господа Ісуса Христа.
Ця робота з фондів Волинського краєзнавчого музею виконана у техніках вишивки бісером та аплікації. У центрі образа в кам’яній печері у білих пеленах маленький Ісус лежить у яслах і благословляє. Зліва − Пресвята Діва, навколішки, у червоно-синіх одежах, блакитному платі із молитовно складеними руками з материнською ніжністю споглядає на свого Сина. Богородиця зображена у вигляді молодої жінки з класичними правильними рисами обличчя із покірним, дещо замисленим виразом. Справа над Богонемовлям благоговійно схилився, припавши на одне коліно, Йосип. Із особливим трепетом дивляться на Дитя двоє пастухів, за якими видніється пейзаж із дорогою до міста. Зігріваючи своїм диханням Новонародженого, над Ним схилилися тварини: віслюк та віл.
У цьому творі помітний вплив західноєвропейського живопису. Композиція нагадує сакральні картини італійських митців XV–XVI ст., у яких відтворюється євангельська оповідь про народження Христа для тих, хто не вмів читати. Помічаємо ознаки натуралізму, спробу підкреслити в цій історії характерне для людського життя. Головними почуттями, якими майстер наповнив свою роботу, є тріумф і радість. Надзвичайно кропітка робота вишивки бісером відзначається і вдало дібраними відтінками кольорів. Кожен із них відкривається у трьох барвах, що надає особливого, вишуканого звучання усьому образові.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса