Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна СтаттіТростянецька ікона Богоматері
Статті

Тростянецька ікона Богоматері

Лариса Обухович, реставратор Волинського краєзнавчого музею Тростянецька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Цей чудотворний образ із Волині датовано поч. XV ст. Матеріали: дерево (липа, сосна), паволока (полотно), левкас, темпера, позолота. Храм Святої Трійці с. Тростянець Ківерецького деканату. Ікону перемалював олійними фарбами у 1889 році художник Іван Маркевич. Реставровано у 2008 році реставратором Волинського краєзнавчого музею Ларисою Обухович.

Так історично склалося у духовному мистецтві України, що в іконопису Волині був найвищий художній рівень. Давня Волинь мала спільні кордони як із Візантією, так і з Західною Європою, а це сприяло тісним релігійно-культурним взаєминам. Після ординської навали правонаступницею Київської Русі стала Волинсько-Галицька держава, яка успадкувала і продовжила традиції високого національного малярства. Авторитетні фахівці стверджують, що давній волинський іконопис досяг образної довершеності, “рівної їй або навіть подібної не знає історія світового мистецтва“.

Ікона Тростянецької Богородиці – яскравий приклад цьому. Написана невідомим генієм, рука якого впізнається ще в одному шедеврі – образі Спаса Вседержителя з с. Річиця на Рівенщині (зберігається у Рівненському краєзнавчому музеї), вона поповнила скарбницю нашої духовної спадщини, з якої вціліло небагато. Основна частина, на жаль, зникла зі сторінок історії.

На цій іконі бачимо ознаки, притаманні періоду XIV–XV століть, так званого палеологівського Відродження. Це був останній період розвитку візантійського мистецтва. Його тенденції – спільні для всього тогочасного православного світу, і саме іконопис Волині якнайкраще відобразив його дух. У християнській ойкумені небаченої досі ваги набувають об’єднальні процеси, пов’язані з передчуттям падіння Константинополя під натиском ісламської Туреччини, яка загрожувала всій Європі. Утверджується по-справжньому єдина інтернаціональна християнська культура. Це був ідеологічно усвідомлений процес, і волинське духовенство бере в ньому активну участь. Невипадково в 1429 році у Луцьку проходить з’їзд європейських монархів, який вирішує спільне завдання – захист Східної і Західної Європи від Османської імперії.

У цей період посилилося шанування Діви Марії та звернення іконопису до свого провізантійського минулого. За основу бралася візантійська ікона, бо вона відкрила в людській природі щось фундаментально істинне щодо Бога і символізувала акт збереження віри.

Композиція Тростянецької ікони відповідає Богородичному типу Одигітрії Перевлепти (з грец.- Провідниці з небесної дороги, Прекрасної Собою), що появився у Візантії в XIII столітті. Монументальна цілісність замкнутого силуету нагадує храм і символізує непохитність Церкви. Вражає точність рисунка. Побудова зображення позначена відточеністю пропорцій і опирається на чітку геометричну схему, яку використовували ще античні майстри і цікавість до якої проявилася в епоху італійського Ренесансу XV століття.

Притаманного волинській традиції духу сповнена західноєвропейська готична витонченість образу (його створено у синтезі різних стилів). Її читаємо в домінуючій графічній мові, доведеній до каліграфічності й віртуозності. Тональне пом’якшення бачимо в написанні ликів, пробіли на яких логічно доповнюють структуру ікони.

Колорит твору символічно зумовлений, підпорядкований ідеям ісихазму (богословського монашого руху): в центрі композиції біла сорочка Ісуса несе знак фаворського світла – вічної Божественної енергії. Це світло поза простором і часом, воно є причиною всього. Білий колір стоїть понад усіма кольорами, це єдність усіх кольорів. Він виражає досконалість і повноту, позначає перебування Божества у світі. Це колір Логоса, Який прийшов на землю. Оранжевий колір гіматія (плаща) Ісуса символізує неземне умиротворення, золотий асист (риски-складки) на ньому – присутність Святого Духа. Поєднання чорного з рожево-пурпурним на мафорії (плащі, який покриває голову) Богородиці передає непізнавану таємницю Її материнства. На образі золоте тло протистоїть тривимірному простору. Воно поміщає святих в ідеальний світ, у якому зображені постаті втрачають фізичну вагу й об’єм. Це – існування поза простором і часом. Так фізичними засобами відкривається духовний світ ікони, який допомагає збагнути драматизм людського життя, хвилює неповторною глибиною, будить естетичні співпереживання. Поряд зі стриманістю і зосередженістю Богородиця виражає внутрішню силу, гідність і велич.

Тростянецька реліквія світиться духовним аристократизмом наших предків. Сама Пречиста обрала цей образ місцем Своєї духовної присутності. Народ зберіг його в безпросвітні часи нищення, і завдяки йому незглибима Божественна сила передається наступним поколінням.

День особливого шанування чудотворної Тростянецької ікони – у неділю перед Успінням Богородиці.

Волин. єпарх. відом.– 2012.– № 7–8 (92–93)

26 серпня 2018 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери