Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна Статті11 червня – святителя-сповідника Луки, архієпископа Сімферопольського і Кримського
Статті

11 червня – святителя-сповідника Луки, архієпископа Сімферопольського і Кримського

Віталій КЛІМЧУК Святитель-сповідник Лука, архієпископ Сімферопольський і Кримський

Високопреосвященний Лука (у миру Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) народився в Керчі 27 квітня 1877 року. Закінчивши гімназію, вирішив, що зобов’язаний займатися лише тим, що корисно для «страждаючих людей», тож обрав медицину. Після закінчення університету займався медичною практикою і науковими дослідженнями. У 1915–1916 рр., тобто в Першу світову війну, він завідував госпіталем. На початку 1917 р. його дружина Ганна Василівна захворіла на туберкульоз легень, і вся сім’я переїхала до Ташкента. З березня 1917-го Войно-Ясенецький стає головним лікарем міської лікарні. У жовтні 1919 р. за доносом був заарештований. Через кілька днів у віці 38 літ померла його дружина. Після її смерті Валентин Феліксович вручив пік­лу­вання про своїх дітей операційній сестрі Софії Сергіївні Білецькій, яка замінила їм матір в усі довгі роки заслань і ув’язнення їх батька.

Одного разу, в кінці 1920 р., Валентин Феліксович виступив на єпархіальних зборах із промовою проти «обновленців». Присутній там єпископ Ташкентський і Туркестанський Інокентій (Пустинський) несподівано сказав йому: «Лікарю, вам треба стати священиком!» І знаменитий медик з усією простотою і глибиною віри відповів: «Буду священиком, якщо це вгодно Богу!». Приймаючи сан у той час, він усвідомлював, що йде на страждання і ймовірну смерть.

На початку 1921 р. Валентина Войно-Ясенецького висвячено у сан диякона та ієрея. Ташкент був схвильований: відомий професор медицини, засновник міського університету в часи войовничого безбожництва став священно­служителем! Коли деякі інші, злякавшись, зрікалися сану, вчений, хірург – його приймає. На нього спробували звести наклеп, але не змогли: він був усіма шанований.

Після трирічного служіння в сані ієрея (священика) отець Валентин приймає чернечий постриг з ім’ям апостола, євангеліста й лікаря Луки. А 30 травня 1923 року ієромонах Лука був таємно возведений у сан єпископа. З цього часу починається хресний шлях владики як сповідника. Численні арешти, тортури і заслання не послабили його ревності у виконанні архіпастирського обов’язку та служіння людям як лікаря.

У 1945–1947 рр. святитель Лука пише відому богословську працю «Дух, душа, тіло». За наукові медичні труди йому присуджено Сталінську премію I ступеня, більшу частину якої владика перерахував на допомогу постраждалим під час війни дітям. У 1946 р. архієпископ Лука став главою Кримської єпархії, продовжуючи лікарську та педагогічну діяльність.

Відійшов святитель-сповідник до Господа 11 червня 1961 року, в день пам’яті всіх святих, що в землях Русі засяяли. Десятки тисяч людей проводжали його.

Всевишній прославив Свого угодника великими чудесами. Ще у земному житті святитель Лука уподібнився своєму небесному покровителеві – апостолу і євангелісту Луці. Подібно до апостола, він був майстерним лікарем і, керований благодаттю Божою, зціляв людей від хвороб, душевних і тілесних. Також, як і апостол, був іконописцем і мужнім проповідником слова Божого. У 1996 р. знайдено нетлінними його чесні мощі, які спочивають нині у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Сімферополя.

У 2000 р. за праведне і чеснотне житіє святителя Луку зараховано до лику святих Православної Церкви.

Волин. єпарх. відом.– 2015.– № 06 (127)

11 червня 2023 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери