Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна Статті17 квітня – преподобного Йосипа Багатохворобливого, Печерського
Статті

17 квітня – преподобного Йосипа Багатохворобливого, Печерського

Віталій КЛІМЧУК Преподобний Йосип Багатохворобливий, Печерський

Святий Йосип жив у XIV столітті. У важкій недузі він звернувся з молитвою до Бога і дав обітницю: якщо Господь дарує йому здоров’я, то він буде спасатися в Києво-Печерському монастирі до кінця свого життя.

Молитву страждальця було почуто. Після одужання він, як і обіцяв, вступив до Києво-Печерської обителі, прийняв чернечий постриг і став старанно працювати в подвигах посту й молитви та з любов’ю служити братії.

Відомостей про дивовижні зцілення хворих через молитви преподобного історія не зберегла, але приклад вірності Йосипа обітниці, даній Богу, заслуговує на повагу і наслідування. Адже у Святому Письмі ми не раз зустрічаємо приклади прохання нужденних про допомогу і, в разі її отримання, – невдячності зі сторони порятованих.

Такий яскравий приклад читаємо, коли Ісус іде від одного села до іншого й зустрічає десятьох чоловіків, недужих на проказу. Деякі форми цієї хвороби поступово руйнують різні тканини організму, спотворюючи пальці рук і ніг, а також вуха (Числа 12:10–12). Згідно з Божим Законом, прокажений повинен був вигукувати: «Нечистий! Нечистий!» – і жити окремо від громади (Левіт 13:45, 46).

Тому прокажені стоять на віддалі від Ісуса. Вони голосно кричать: «Ісусе, Наставнику, змилосердься над нами!» Побачивши їх, Ісус наказує: «Підіть і покажіться священикам» (Луки 17:13, 14). Так він виявляє повагу до старозавітного Закону, згідно з яким саме священики мають оголошувати чистими прокажених, які вилікувались. Після цього вони знову можуть жити серед здорових людей (Левіт 13:9–17).

Десять прокажених вірять, що Ісус може здійснити диво. Тому вони поспішають до священиків, хоча поки що не зцілилися. Їхня віра винагороджується: дорогою вони бачать і відчувають, що видужують!Дев’ять зцілених чоловіків, євреїв, ідуть далі, а десятий, із самарян, зневажуваних євреями, повертається і розшукує Ісуса. Чому? Щоб виявити свою вдячність. Цей чоловік «голосно прославляє Бога», адже усвідомлює, що насправді це Бог повернув йому здоров’я (Луки 17:15). Знайшовши Ісуса, чоловік падає Йому до ніг і дякує.

Дев’ять зцілених чоловіків, євреїв, ідуть далі, а десятий, із самарян, зневажуваних євреями, повертається і розшукує Ісуса. Чому? Щоб виявити свою вдячність. Цей чоловік «голосно прославляє Бога», адже усвідомлює, що насправді це Бог повернув йому здоров’я (Луки 17:15). Знайшовши Ісуса, чоловік падає Йому до ніг і дякує.

Ісус каже тим, хто поряд: «Хіба не всі десятеро очистились? Де ж інші дев’ять? Невже більше ніхто, крім цього чоловіка з іншого народу, не повернувся, щоб віддати Богові славу?» Тоді він говорить самарянину: «Встань і йди. Твоя віра зцілила тебе» (Луки 17:17–19).

У повсякденному житті ми звикли до подібних ситуацій: «як тривога, то до Бога…». Молитва наша звучить тоді щиро і переконливо, Всевишній чує її. Тим паче, коли ми взамін на зцілення і допомогу Отця даємо власну обітницю у конкретних справах. Проте, отримавши те, що просили, часто забуваємо не тільки про обіцянку, а й про елементарну вдячність Усевишньому: «…а по тривозі – то й по Бозі».

Приклад Йосипа, котрий мав страшну недугу, служить нам переконливим зразком дотримання слова, даного перед Богом за диво зцілення. Подальше служіння преподобного Всевишньому в чернечій обителі позначене повсякденним подвигом молитви та посту. Отримавши з рук Божих чудодійне зцілення, Йосип повністю присвятив своє життя виконанню даної обітниці, пройнятий вдячністю за дароване здоров’я.

Дякувати за Божу поміч, як ми бачимо зі Святого Письма, спроможний чи не кожен десятий порятований, а виконувати обіцяне – і того менше. Чернече життя Йосипа, до якого пристало ймення Багатохворобливий, є прикладом для наслідування усім вдячним християнам, які щоденно просять у Всевишнього про допомогу.

А преподобний Йосип вірою і правдою прослужив усе життя Спасителю, щиро молився і після спочинку був похований у Дальніх печерах.

Волин. єпарх. відом.– 2017.– № 4 (149)

17 квітня 2021 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери