Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Ікона «Христос Боремельський»
«Христос Боремельський». XVIII ст. Дерево, полотно, олія, золочення. Походить зі Свято-Троїцького кафедрального собору м. Луцька. Зберігається у фондах Музею волинської ікони.
Поряд із традиційним «Несенням хреста» у храмах нашого краю трапляються ікони, основа сюжету яких – євангельська оповідь про хресний шлях Ісуса Христа на Голгофу, але з деталями, що наповнюють сюжет новим символічним змістом. Такі лики називають «Христос Боремельський».
Назва цього цікавого іконописного сюжету пов’язана з містечком Боремель (тепер Млинівського району Рівненської області). І досі побутує переказ: одного разу князеві Чацькому приснився сон, у якому він побачив ікону Спасителя, Який ішов серед тридцяти трьох хрестів, ступаючи по хресту, і ніс на плечах Свій хрест. Князь був вражений тим, що йому наснилося, тому замовив маляреві бачений уві сні образ, який згодом стає чудотворним.
Але це лише легенда. Дещо по-іншому висвітлює цю історію видатний краєзнавець і церковний діяч Волині ХІХ ст. Микола Теодорович у дослідженні «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии».
Він згадує, що неподалік від палацу князів Чацьких – власників Боремля – знаходилась православна замкова церква Святої Трійці. Вона існувала ще в XVI ст. У ній славилася чудами ікона із зображенням Ісуса Христа, Який несе хрест на тлі 33-х хрестів. На той час існувало твердження, що ікона походить із Боремельського православного монастиря, який був ущент розорений татарами, і вцілів лише цей чудотворний образ. Православну Троїцьку церкву Чацькі-католики зруйнували, ікону ж було перенесено у церкву на околиці Боремля. Але в 1773 році лик чудесним способом знову явився на місці зруйнованого храму. Зворушений чудом, князь ставить на місці з’явлення ікони на кам’яному постаменті скульптуру Спасителя (її можна побачити у Боремлі й сьогодні), а чудотворний образ велить розмістити у місцевому костелі. Пізніше, у 1786 році, його перенесли до Свято-Троїцької церкви, яку відбудували на пожертви паломників.
Чутки про «боремельське чудо» швидко розходились поміж людей і почали збирати велику кількість прочан, які приходили просити милості Божої перед образом. Згодом ікона дістала назву «Ісус Христос Боремельський». У хатах Боремля й околиць часто можна було зустріти її паперові гравюри. Вони друкувалися в Почаївській лаврі. Титул із сюжетом «Христа Боремельського» використовувався нею для оздоблення книг. Сюжет почали застосовувати і в карбуванні – на окладах Євангелій. Із чудотворного образа «Христос Боремельський» створювалися копії (списки) для волинських парафіяльних церков. Їх можна і сьогодні побачити у храмах Луцького та Горохівського благочинь, на Козацьких могилах у Пляшевій, у Дубні, Кременці, на Тернопіллі, у самому Боремлі.
Один із таких списків під назвою «Несення хреста» поповнив фонди Волинського краєзнавчого музею ще у 1988 році. На потемнілому від часу тлі ледь проглядалася велика кількість хрестів. На передньому плані виднілася темна постать Спасителя, голова Якого була увінчана металевою карбованою короною з хрестом (XIX ст.). Внизу читаємо: «Сия икона написана в 1776 году и отновлена в 1886 году при священ. о. Петре Огибовском». На звороті – ще один напис: «Сию икону становил ико Иван Демъянов Маркевич» (іконописець, який працював на Волині у 80-х рр. ХІХ ст.). Весною цього року образ відреставрувала художник-реставратор Волинського краєзнавчого музею Лариса Обухович. Вона зняла шар потемнілої згрибленої оліфи та пізній запис XIX ст., у результаті чого відкрився живопис волинського іконописця XVIІІ ст. Йому притаманні відчуття кольору, плавність і м’якість ліній, певний психологізм.
Центр композиції займає одинока постать Христа, Який несе на Голгофу Свій хрест. Руками Він притримує поперечину, під безмірною вагою зігнувся і припав на коліно. Чоло зранене терновим вінцем, смиренний і страдницький лик укритий потом, сльозами і кривавими патьоками. Босими ногами Спаситель ступає по хресту, що являє Його хресну дорогу, призначення. Христос іде серед маси дерев’яних хрестів, що перехрещують один одного.
За сюжетом їх мало б бути тридцять три – кількість, яка вказує на вік Ісуса Христа. Однак марно рахувати їх у хаотичному нагромадженні: вони закрили землю, небо, весь простір, нагнітаючи тривогу, створюючи загальний настрій трагічності й невідворотності. І лише яскраво-червоний хітон Спасителя, відтінений м’якими бганками темно-синього гіматію, та золото німба, виконаного асистом, уселяє надію на спасіння, нагадує, що жертва Христа недаремна, що слідом за смертю настане воскресіння.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса