Початки всякого явища завжди важливі, і, знаючи їх, попри всі намули історії краще видно сучасність.Здається, трудно знайти щиріших слов’ян за болгарів, а проте і саме ім’я «болгари» – неслов’янське, і сам цей народ не цілком слов’янський. Болгари (булгари) були народом тюркським із Середньої Азії. Пробули вони чималий час на Волзі та між Волгою і Дунаєм. Звідтіля частина болгарів прийшла на Балканський півострів і стала змішуватися зі слов’янами, переймати їхню мову тощо. Тоді серед слов’ян вже поширювалося Християнство.
У 831 році помер болгарський хан Омортаг. Він мав трьох синів, які вже звалися по-слов’янськи: Воїн (або ж Боян), Звиница і Маламир. Новим ханом мав би стати найстарший, Боян, але він горнувся до християн, тож на ханський трон поставили Маламира.
Ще старий хан Омортаг ув’язнив християнського священика Кінама – за відмову брати участь у язичницькому обряді. Тільки-но Маламир став ханом, як Боян попросив його звільнити Кінама, якого добре знав раніше. Яким же знеможеним, охлялим, поблідлим побачив Боян свого давнього приятеля! Аж не міг його впізнати. Отець Кінам розповів, що не за якісь злочини карався, а єдино за віру Христову, проте мав ці страждання «за найбільше задоволення й насолоду». Ця стійкість вразила Бояна. Він оселив Кінама у своєму житлі в столичному аулі (нині місто Преслав) і багато навчався від нього істин християнського вчення, зміцнявся у ньому, щораз більше бачачи його перевагу над болгарським язичництвом.
Так Боян став християнином і хотів навернути у спасенну віру свого брата – хана Маламира. Однак той поставив вимогу: або ж Боян відречеться від «чужого Бога», або ж його буде страчено. Боян, це зачувши, вибрав не заможне життя брата верховного правителя, а смерть за Христа: нахилив голову під меч і прийняв мученицьку кончину.
Минуло яких років зо тридцять і наступний хан Борис 864 року охрестив усю Болгарію, тобто і ослов’янених тюрків, і слов’ян. Розпочалася славна історія Болгарської Церкви. Мученика ж Бояна Болгарське Православ’я шанує як свого першого святого. І ми, українці, приєднуючись до болгарських одновірців, промовляємо цього дня: «Мученику Бояне, моли Бога за нас!»
