Ікона «Воскресіння Господнє»

Образ створено в XVIII ст. Походить із храму с. Перванче Горохівського району. Матеріал: дерево (липа), левкас, темпера, олія. Змішана техніка живопису. Частково реставрована 1996 року авторкою цих рядків: реконструйовано в загальних обрисах утрачене зображення середнього воїна.

Ікона, яку 1981 року передано до обласного краєзнавчого музею, раніше була складовою празничного ряду іконостасу. Її композиція побудована за певною схемою. Посередині зображено Ісуса Христа з тонким древком прапора в руці, що завершується хрестом. Силует постаті з піднятою правою рукою і древко утворюють латинську букву V, що означає «victoria» – перемога.

Постать Спасителя на тлі неба вписується в коло, утворене відповідним розміщенням хмар довкола Нього. На це коло накладається інше, яке утворюють силует червоного плаща Ісуса і прапора, що дугоподібно розвівається справа. Замикається коло на німбі Христа.

У нижній частині образа уявну дугу утворюють фігури трьох воїнів, підкреслену розміщенням їхніх рук. Ця дуга співзвучна з розміщенням хмар. Плавно вигнуту постать Спасителя, Який воскресає, підкреслено горизонтальною лінією гробу. Це звучить як утвердження перемоги вічного життя над смертю.

Доцентровий рух, присутній в іконі, виражає вічність, цільність, закінченість і довершеність, він осмислений молитовно-містичним досвідом Православної Церкви.

Колірна гама ікони «Воскресіння Господнє» поєднує жовто-вохристі відтінки з синіми і світло-червоними. Їх вибрано художником не випадково: вони співзвучні темі Воскресіння, яка містить сенс християнського життя.

Лик Ісуса Христа умиротворений, голова нахилена вліво й утворює з Його постаттю м’яку зігнуту лінію, якій вторять складки червоного плаща. Все це передає відчуття руху вгору, куди показує права рука Спасителя.

У нижній частині бачимо воїнів з похиленими списами, які, шоковані видовищем, прикрилися щитами.

Іконі притаманна досконалість гармонії. Видимими художніми засобами вона розмикає круг видимого і вводить людину у світ вічності.

Образ має багато спільних рис із відомими творами геніального волинського іконописця ієромонаха Білостоцького монастиря кін. XVII–XVIII ст. Йова Кондзелевича. Не виключено, що належить його пензлю.

Волин. єпарх. відом.– 2009.– № 4 (53)