Апостола i євангелiста Марка (63)...
Кобзар у Почаєві
Восени 1846 р. Тарас Шевченко побував у Почаївській лаврі. Основною метою подорожі на Волинь і Поділля була робота в складі Археографічної комісії щодо збору матеріалів, зокрема народних переказів, пісень, даних про історичні пам’ятки (кургани, давні будівлі). Що стосується самого Почаєва, то київський, подільський і волинський генерал-губернатор Д. Бібіков ставив перед Т. Шевченком конкретне завдання: зняти загальний зовнішній вигляд Лаври, внутрішні особливості головного храму та змалювати околиці з тераси.
Почаїв був містечком убогим, що не славився ні торгівлею, ні промислами. Тодішній кордон з Австро-Угорщиною проходив за шість верст від нього. Певний прибуток почаївцям приносили прочани, які прибували до лаври з різних кінців країни і зупинялися в будинках місцевих жителів.
До лаври в’їжджали через ворота алеєю, що вела на гору. При в’їзді ліворуч стояв кам’яний будинок архієрея, а праворуч – одноповерховий кам’яний готель з відкритою галереєю – балконом, звідкіля відкривався чудовий краєвид на околиці та кременецькі гори. Шевченко представився наміснику лаври архімандритові Григорію (Немоловському) й оселився в цьому готелі. І вхід до монастиря, і архієрейський будинок, і готель добре видно на одному з прекрасних акварельних малюнків Шевченка.
Лавра мала чималу бібліотеку. Серед її 2000 томів були цінні стародруки. В архіві монастиря зберігалося багато документів XVII століття. Виконуючи завдання Археографічної комісії, митець, безсумнівно, цікавився цими книгами і документами.
Тарас Григорович із захопленням працював над малюнками лаври. Він навіть виконав аквареллю не три, як значилося в розпорядженні, а чотири малюнки: «Почаївська лавра з півдня», «Вид на околиці з тераси Почаївської лаври», «Почаївська лавра зі сходу» і «Внутрішній вигляд Почаївської лаври». Крім того, до нас дійшли два ескізи олівцем: «Почаївська лавра зі сходу» і «Собор Почаївської лаври (внутрішній вигляд)».
Як зазначають мистецтвознавці, Т. Шевченко в акварелях почаївського циклу вміло використовує світлотіні, відчувається вплив Рембрандта, але «український Рембрандт» пішов далі свого геніального попередника.
Дослідники відзначають іще одну характерну особливість Шевченка-художника: замальовуючи старовинні пам’ятки архітектури, він поєднував старовину з животрепетною сучасністю. Пам’ятки старовини Т. Шевченко звичайно подає на тлі сучасного йому життя – з обідраними хатами, поламаними тинами, убогими міськими будівлями. І ще одна особливість: пейзаж у Шевченка завжди оживлений присутністю людини.
Тож малюючи Почаївську лавру з півдня, художник на передньому плані зобразив бідну хатку-мазанку під солом’яною стріхою, а поряд з нею – повітку і хлів. До хатки прилягають похилений тин з пустим подвір’ям і розчиненими ворітьми. Який разючий контраст із пишними, величними будівлями лаври!..
У Почаєві поет проводив і фольклорні розвідки. 20 жовтня Т. Шевченко записав тут українські народні пісні: «Гиля-гиля, селезень», «Ой пила, вихилила», «Ой у саду, саду».
Почаїв, без сумніву, справив значне враження на Тараса Григоровича, тому про це містечко ми знаходимо згадки у повісті «Близнецы», поемах «Петрусь», «Варнак», «Невольник».
Водночас він бачив, як ця твердиня нашої віри перетворюється в інституцію російського офіційного Православ’я з усіма її вадами.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса