«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї, і зберуться перед Ним усі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів. І поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч. Тоді скаже Цар тим, які праворуч від Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу. Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене; був нагим, і ви зодягли Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене. Тоді скажуть Йому праведники у відповідь: Господи! Коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували? Або спраглим, і напоїли? Коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? Або нагим, і зодягли? Коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе? І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили. Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його. Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене; був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене. Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі? Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили. І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне» (Мф. 25:31–46).
Седмиця, що настає після неділі про блудного Сина, називається М’ясопусна і закінчується неділею, яка має ту саму назву. М’ясопусна неділя – це вже останній день перед Великим постом, у якому ще дозволялося їсти м’ясо. Звідси й назва цієї неділі – м’ясопуст, що значить «відпущення, покинення м’яса».
Вона ще має назву – неділя про Страшний суд. Цього дня читається Євангеліє, в якому Ісус Христос говорить про Страшний суд та про вічну нагороду для праведних і вічну кару для грішних. Події Страшного суду присвячено недільну службу. Вона намагається наповнити нас спасенним страхом, жалем за гріхи та вказати на необхідність добрих справ, передовсім милосердя.
Основною ключовою фігурою в цьому біблійному контексті виступає Ісус Христос – Син Божий, милостивий і справедливий Суддя, Цар світу, перед Яким відкриються задуми людських сердець. Він зображається у вигляді Сина Людського, тобто в такому образі, в якому прийшов на землю заради спасіння інших.
Не слід пасивно очікувати Божого суду. Людина покликана працювати, примножуючи дари, що від Бога. Розмаїтість дарів дає людям можливість служити один одному. Головне у служінні Богу – людяність, милосердя, добрі справи.
Ісус говорить про Страшний суд, який чекає на кожного з нас. Перший прихід Господа в смиренні, в приниженні, Він народився у вертепі. А тепер вже йде величний прихід. Тоді Господь прийняв образ раба, тепер Він – Цар і Суддя всіх людей. Перший прихід ми можемо споглядати у благочестивому спогаді. А от Другий прихід, описаний Словом Божим у яскравих тонах, здатний потрясти наші душі, так що зрозуміємо, що в цьому житті ми ніби спали, затьмарені тілесним життям.
Про друге і славне пришестя Спаситель казав: ні ангели, ні Син Людський не знають часу, коли це станеться. Але ми повинні завжди бути готовими зустріти нашого Спасителя. Як кажуть святі отці: «Пам’ятай про смерть – і повік не згрішиш!»
Якщо ж ми уважно прислухаємось до слів Христових, то помітимо, що Ісус чітко вказує на справи милосердя кожного християнина. Одні з них стосуються тілесного милосердя, інші – духовного. І якщо вони не присутні в людині, то на неї чекає осудження у місці вічних страждань і мук грішних душ.
Тому кожен християнин повинен як слід обміркувати, яким життям він живе, до чого повинен прагнути, які допоміжні засоби необхідні для спасіння. І лише тоді, коли зважить добре і погане, – спробує зрозуміти свою мету та призначення на землі.
