Великомученика Юрія Переможця (303). Мучениці цариці Олександри (303). Мучеників Анатолія і Протолеона (303)...
Ікона «Різдво Христове»
Образ «Різдво Христове». ХІХ ст. Україна. Матеріали і техніка: дерево, темпера, лак, живопис. Передана Українським домом (Київ) 1995 р. Зберігається у фондах Музею волинської ікони.
На цьому образі трактування традиційного сюжету досить оригінальне. Дія розгортається не в печері, а біля арки входу до храму. (Відомо, що в IV ст. імператриця Єлена спорудила на тому місці у Віфлеємі, де відбулося Різдво, храм, розмістивши вівтар якраз над печерою). Богородиця сидить на дерев’яній лаві, як звичайна земна жінка, ногами спираючись на кругле підніжжя, як у престолу, поєднуючи в собі людське, земне і Божественне, небесне. На колінах Вона тримає маленького одягненого у світлу сорочечку Ісуса. Ісус – не немовля, що лежить спеленане в яслах. Спаситель людства, усвідомлюючи Своє призначення і силу, десницею благословляє царів, що вклякають перед Ним. Вони прийшли до Христа, керовані віфлеємською зіркою, і принесли Йому дари. У коштовних посудинах – золото, ладан і смирна (знання, любов і послух). Приношення золота означало, що вони визнають Христа Царем, приношення ладану означало визнання Його Богом, а смирни – що вони бачили у Ньому Людину, яка готова померти. Три царі зображені у вигляді старця, зрілого мужа і юнака. Цим підкреслюється істина, що Одкровення дається людям незалежно від віку та життєвого досвіду.
Позаду Йосифа Обручника, який стоїть за плечима Богоматері і споглядає урочисте дійство, зображені тварини – віл та осел. Віл – це символ народжених у законі Ізраїлю, а осел – символ язичників. Син Божий визволяє одних з-під ярма старозавітного закону, інших – з-під ярма поклоніння ідолам. А вгорі, у небі, бачимо зірку, з якої виходить промінь, спрямований на Христа. Він вказує на головне чудо цього моменту – народження Спасителя.
Ікона сповнена символіки і внутрішньої гармонії, приваблює простотою відкритих ликів та зрозумілістю постав і жестів. Колірна палітра ікони неширока. Маляр використовує червоний, зелений, вохристі та білий кольори – життєствердні, радісні, звучні. Тріумфальний червоний колір в обрамленні золота вносить відчуття урочистості й величі моменту, створює настрій високого емоційного піднесення:
Небо втішається!
Земля здригається!
Радість! О радість!
Христос рождається!
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса