4 січня – великомучениці Анастасії Узорішительниці

Угодниця народилася в Римі у ІІ ст. Батько її був язичником, мати – таємною християнкою, яка доручила виховання доні відомому вченістю святому Хрисогонові. Той учив Анастасію Священного Писання і виконання Закону Божого. Після закінчення навчання про Анастасію говорили як про мудру і прекрасну діву. По смерті матері, не зважаючи на бажання дочки, батько видав її заміж за язичника Помплія.

У темницях Рима в той час перебувало багато ув’язнених християн. У жебрацькому одязі свята таємно відвідувала в’язнів: умивала і годувала хворих, нездатних рухатися, перев’язувала рани, втішала усіх, хто потребував цього. Її наставник два роки страждав в ув’язненні. Зустрічаючись із ним, вона переймала його довготерпіння і відданість Спасителеві.

Помплій, дізнавшись про це, жорстоко побив дружину, помістив в окремій кімнаті й біля дверей поставив варту. Свята тужила, що втратила можливість допомагати християнам. Після смерті батька Анастасії Помплій постійно катував її.

Через деякий час Помплія призначили послом до перського царя. Дорогою він потонув під час бурі, що несподівано знялася. Тепер угодниця знову могла відвідувати християн у темницях. Отриманий спадок витрачала на одяг, їжу і ліки для них.

Анастасія стала мандрувати, аби скрізь, де тільки можна, служити одновірцям, що перебували в тюрмах. Так вона отримала дар зцілення. Трудами і словами розради полегшувала ув’язнення багатьох людей, піклуванням про тіла і душі стражденних звільняла (по-старослов’янськи «розрішала») їх від уз відчаю, страху і безпорадності, тому й названа Узорішительницею.

Під час чергової хвилі гонінь Анастасія й сама була ув’язнена, її 60 днів мучили голодом, а згодом розтягнули над багаттям між чотирма стовпами. Так закінчила свій подвиг свята Анастасія Узорішительниця. Але тіло її залишилося неушкодженим. Після гонінь над похованням страстотерпи­ці було побудувано церкву. Пізніше частину мощей перенесли у монастир її пам’яті, який заснували неподалік від гори Афон. Там вони перебувають до сьогодні. Християни ж просять її нині: «Свята великомученице Анастасіє, моли Бога за нас!».

Волин. єпарх. відом. – 2013. – № 1 (98)