Святий апостол Филип народився у місті Віфсаїда в Галилеї (Палестина). Знаючи передбачення старозавітних пророків, він очікував пришестя у світ Спасителя. І коли Христос покликав Филипа, він не вагаючись пішов за Ним. Після Зішестя Святого Духа на апостолів Филип усердно став гласити Слово Боже, хрестячи людей і звершуючи багато чудес.
Після Вознесіння Господа апостол Филип навчав Христового вчення в Галилеї, супроводжуючи проповідь різноманітними дивами. Так, він воскресив немовля, яке померло на руках у матері. З Галилеї попрямував до Греції і проповідував серед юдеїв-переселенців.
Апостол Филип викрив брехню первосвященика, який говорив, що учні Христові буцімто викрали і сховали тіло Ісуса Христа, – розповів, як фарисеї підкупили варту.
З Еллади Филип вирушив у Парфію, а потім прибув у Фригію.
Його казання мали велику силу і вплив, але викликали гнів у язичників. За проповідь Християнства святий апостол Филип, за імператорства Доміціана, разом із апостолом Варнавою був розіп’ятий на хресті. Помираючи, Филип, як і його Великий Учитель на Голгофі, молився за своїх розпинателів, просячи у Бога їм прощення.
Пам’ять святому апостолові Филипу Церква звершує двічі на рік – 15 листопада і 30 червня. Не слід плутати його із Филипом від 70-ти апостолів, пам’ять якого – 11 жовтня і 4 січня за н. ст.
Іменем апостола Филипа називається піст перед святом Різдва Христового, що розпочинається 28 листопада (у народі кажуть – Пилипівка). Триває він аж до 7 січня. У церковному уставі називається так само, як і Великий піст, – Чотиридесятницею, тому що триває 40 днів. Різдвяний піст є для нас освяченням, тайним оновленням.
