Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна СтаттіІкона «Cвятий великомученик Христів Георгій Змієборець»
Статті

Ікона «Cвятий великомученик Христів Георгій Змієборець»

Лариса ОБУХОВИЧ Ікона «Cвятий великомученик Христів Георгій Змієборець»

«Cвятий великомученик Христів Георгій Змієборець». Близько 1630 р. Волинь. Матеріали: дерево, левкас, темпера, сріблення, золочення. Надійшла до Волинського краєзнавчого музею у 70-х рр. ХХ ст. Реставровано у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України Ганною Волощук.

Святий великомученик Георгій був по­кро­ви­те­лем візантійських імператорів. Тра­ди­цій­но на іконах його малювали фронтально, у повний зріст, в обладунках римського воєначальника. За одним із чудес – подоланням змія – святого названо Переможцем.

Шанування цього угодника знайшло благодатний ґрунт на наших прадавніх землях. Князь Ярослав Мудрий у хрещенні взяв ім’я Георгій і дякував святому за всі свої ратні перемоги. У народі також полюбили його, назвавши за місцевими традиціями Юрієм, бо спочатку ототожнювали з язичницьким богом сонця Ярилом (Юрилом), який зображався стоячим на поверженому змієві.

У християнській вірі змій традиційно символізує поганство. Але для давніх землеробів і скотарів мотив змієборства був цілком реальним. Це підтвердили англійські вчені, виявивши добре збережені скелети двох драконів (матері й дитинчати) у печері румунських Карпат. Датували їх XV століттям. Отже, ще відносно недавно ці тварини завдавали великих збитків, викрадаючи худобу і людей, а зображення драконів-зміїв на багатьох іконах можна вважати достовірними.

Про надзвичайну популярність святого Юрія Змієборця на Волині говорить велика кількість його ликів у збірці Музею волинської ікони. Ще в 70-х роках у художньому відділі Волинського краєзнавчого музею було представлено образ великомученика, який подаємо на цій сторінці. Нині він експонується у Музеї волинської ікони.

Цей образ є шедевром українського малярства. Щоб прославити Бога найкращими художніми засобами, майстри іконопису повинні, поряд з молитвою, багато працювати над собою, досконало опановувати таємниці образотворчого мистецтва – техніку композиції, рисунку і живопису. Ідеал гармонії ревно плекався у творах духовних митців.

Посеред усього християнського мистецтва українська ікона є унікальною, неповторною. Вона об’єднала стильові прикмети візантійських традицій з місцевою естетикою світобачення. На нашій іконі, відповідно до епохи, прочитуються провідні ознаки стилю Відродження – симетрія композиційного вирішення, спокійна врівноваженість кольору, помірна об’ємність постатей, граційна, плавна лінія, ренесансна орнаментація. При створенні ікона мала складне обрамлення, характерне для волинських образів того часу, з боніями – дерев’яними прикрасами, що імітують дорогоцінне каміння на міжрамних смугах. Згодом, через невідомі причини, ікону обрізали з чотирьох сторін. Все ж у побудові зображення прочитується центричність і чітка горизонтальна та вертикальна рівновага. Через умовний центр композиції проходить похилений спис Юрія та інші формотворчі лінії. Коня подано чіткою білою плямою з пропорційно достовірним силуетом. Кожна деталь тут знакова, досконала. Окремим композиційно довершеним мотивом дивиться зображення стремена, виконане білими лініями на чорному тлі. Гора на іконі символізує присутність Святого Духа. Вона пірамідальна, її виступи нагадують східці, що ведуть до вершини. Так само Святий Дух веде воїна до перемоги.

Плащ за спиною вершника, виконаний червоною вохрою, здіймається, як вітрило, і нагадує крила ангела. Прямий кут зігнутої руки святого логічно вписується в ренесансно урівноважений стрій твору. Мотиви розетоподібних квітів на орнаментованому волошками золоченому фоні, на плечі воїна і посередині грудей коня вносять умиротворення у сюжет боротьби. Натомість силует змія – темної сили – коричневий на тлі чорної землі, звивистими формами нагадує предвічний досвітній хаос.

Використано лише чотири барви: білу, чорну, вохристу та голубу. Професійно вправний маляр розширює колористику ікони градаціями тонів, умілим поєднанням формотворчих плям і ліній, доповнює її посрібленням обладунків святого та позолотою різьбленого тла.

Невблаганний час завдав цілий ряд втрат і пошкоджень прекрасному мистецькому твору. Та рука талановитого реставратора знайшла компромісне рішення і коректно, зі смаком обіграла найбільші втрати живопису на краях композиції, залишивши їх, а втрати середньої частини ікони заповнила реставраційним левкасом і підтонувала згідно з малюнком, якому повернула цілісність. Завдяки цьому твір має вишуканий, естетично довершений вигляд.

Волин. єпарх. відом.– 2014.– № 5 (114)

6 травня 2019 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери