2 серпня – пророка Іллі

Як подає нам єпархіальний календар, храмові свята матимуть церкви Пророка Іллі в Луцьку, селищі Ратно, селах Копачівка Рожищанського та Грем’яче Ківерецького деканатів.

Це один із найбільших пророків Старого Завіту. Його фольклорний образ часто згадується в численних народних звичаях та прикметах, які навіть забороняють купатися у водоймах після дня його пам’яті. Звісно ж, це звичайні забобони. Але що ми знаємо про нього справжнього? І що таке взагалі – бути пророком?

Пророк Божий Ілля поклав життя на боротьбу з ідолопоклонством власного народу. Тому дуже символічно, що перший християнський храм тоді ще язичницького Києва був саме Іллінським. Народився Ілля у містечку Фесвія Галаадська за 900 років до Різдва Христового. Ім’я, яке носив пророк, «Елійаху» буквально означає «мій Бог – Ягве», і воно визначило все його життя. Ще одне трактування імені пророка – «міць Божа». Батько Іллі спостерігав видіння, під час якого благообразні мужі розмовляли з немовлям, сповивали його вогнем і годували полум’ям. З малих літ Ілля присвятив себе Богові, поселився в пустелі, жив у молитві й суворому пості.

Покликаний до служіння за царя Ахава, пророк став ревним захисником віри в Єдиного Бога. У той час ізраїльський народ забув про віру своїх праотців у Всевишнього і поклонявся ідолам Ваала. Головною натхненницею ідолопоклонства була цариця Єзавель. Спостерігаючи духовну загибель свого народу, Ілля переконував царя навернутися, пророкував нещастя для людей, якщо вони не схаменуться. Коли цар не послухався слів пророка, настала трирічна посуха, яка спричинила голод у країні.

Переховуючись від репресій цариці, яка мріяла знищити Іллю, пророк, за повелінням Божим, попрямував туди, де вона найменше очікувала його знайти, – на її батьківщину, у Сарепту Сидонську, до бідної вдовиці. Останнє збіжжя й олію жінка використала, щоб нагодувати Іллю, після чого його молитвами Господь учинив диво: збіжжя й олія ніколи більше не вичерпувалися в її домі. А коли помер від хвороби її син, Господь знову почув голос Свого пророка та повернув життя юнакові.

А далі Бог звелів Іллі прямувати до царя Ахава та нарешті переконати його. Зустрівшись у духовному двобої з жерцями-ідолопоклонниками, пророк запропонував зробити два жертовники – один Ваалові, а другий – істинному Богові. Спершу жерці Ваала молилися своєму ідолу про дарування вогню, але все було марно. Потім розпочав Ілля: він поклав на свій жертовник дрова, полив їх водою й почав молитися Богу. І раптом з неба впав вогонь і попалив не тільки дрова й жертву, але навіть воду й камені жертовника. Народ, побачивши це диво, прославив істинного Бога й знов увірував у Нього. А за молитвами святого пророка Іллі Господь відчинив небо і на спраглу землю знову впав дощ.

За переданням, саме явлення пророка Іллі стане ознакою близького кінця світу та другого пришестя Христового: адже Ілля мусить вийти перед цим на проповідь та прийняти тілесну смерть від слуг антихриста.

Ілля займає особливе місце в православній традиції: він є співрозмовником Ісуса Христа, адже спілкувався з Ним на Горі Преображення – разом із пророком Мойсеєм. І це не випадково, адже за земного життя Ілля, як і Мойсей, був удостоєний прямого спілкування зі Всевишнім.

Пророк Ілля дуже шанується в народі, бо вважається розпорядником дощу й посухи. А ще він – покровитель… десантників. Так, саме 2 серпня відзначають свій день воїни аеромобільних військ, які обрали цього воїна духу своїм небесним заступником.

Нам варто наслідувати в Іллі дивовижну силу його віри та полум’яну ревність, за яку цього пророка було взято на небо живим у вогненній колісниці . А ще – нам потрібно більше звертатися до нього з молитвою – бо свого часу Ілля явився народові саме в період розділення і духовного поневолення свого народу та спромігся його об’єднати.