![Преподобного Ксенофонта Преподобного Ксенофонта](/img/img-kalendar/20240122153131.jpg)
Преподобних Ксенофонта, дружини його Марії та синів їхніх Аркадія та Йоана (V–VI). Мучеників Ананії, пресвітера, Петра, сторожа в’язниці, з ними семи воїнів (295). Преподобного Симеона Ветхого (бл. 390)...
На його ютуб-каналі чимало церковних матеріалів. Це і важливі зустрічі, й святкові Богослужіння у волинських храмах.
Фіксувати на камеру життя єпархії журналіст розпочав ще в дев’яностих. Розповідає, що для нього це було дуже важливо. «Пам’ятаю до дрібниць візит на Волинь Патріарха Філарета у травні 2004-го на свято Трійці. Я навіть не уявляв, як це можна не відзняти. Неділя, усі поспішали до собору. Мої батьки теж. Це була знакова подія», – каже А. Гнатюк. Тоді, пригадує, хотілося зафіксувати, який вигляд має собор, куди ходив з дитинства, емоції та настрій людей. «Його візит, те що він говорив, – це вже може бути знаковим та цікавим. Багатьох священнослужителів, які були тоді на святковій Літургії, уже немає серед живих… Це вже історія», – ділиться репортер.
За словами Андрія Гнатюка, архів у нього величезний. За роки роботи назбиралося більше двох сотень касет VHS та майже стільки ж міні-DV. Він систематично їх оцифровує та вибірково публікує на своєму ютуб-каналі. «Якщо я розумів, що відзняв щось надто цінне, то цю касету відкладав, аби випадково нічого важливого не стерти», – розповідає журналіст.
На цих касетах, ділиться Андрій, – історія формування Церкви. Пригадує, як під час освячення пам’ятника святому Миколаю митрополити Яків та Нифонт уперше на людях обійнялися й поцілувалися: «Люди тоді повірили, що діалог та об’єднання можливі. Попри все – на той момент це було дуже важливо».
На ютуб-каналі є багато інших церковних матеріалів. Зокрема, інтерв’ю з митрополитом Луцьким і Волинським Яковом. Також вдалося відзняти останню пасхальну Службу на чолі з ним. У червні 1998-го до Луцька приїхали єпископи з Греції – цю важливу зустріч Андрій Гнатюк теж розмістив на своєму каналі.
Однак, розповідає, на жаль, не всі такі знакові події вдалося зберегти. Так, приміром, касету з відзначенням храмового свята Різдва Христового в монастирі колишньої Луцької тюрми позичив колегам, а ті її не повернули, тож весь відзнятий матеріал зник. «Про Луцьку тюрму в мене є багато зйомок, зокрема, про створення монастиря Різдва Христового. Є програма «Святиня на кістках» – там спогади тих, хто сидів у тій в’язниці. А першу Літургію відслужили тут 18 грудня 2002 року, напередодні Миколая. Монастир діяв у трьох невеличких кімнатах, в одній з них облаштували престол», – пригадує новинар.
Саме тут Андрій започаткував перший молебень за журналістів: «Пройшло вже чимало часу, але й досі усе добре пам’ятаю. Я й надалі викладатиму на своєму каналі архівні відео, бо це не просто кадри, це наша історія».
До речі, А. Гнатюк у 2004–2012 рр. був першим головним редактором відновленого часопису нашої єпархії «Волинські єпархіальні відомості», в 2009–2018-х – головним редактором єпархіальної телестудії «Собор», у 2013–2016 рр. – прессекретарем єпархії.