
Великомученика Феодора Тирона (бл. 306). Преподобного Феодора, мовчальника, Печерського, в Дальніх печерах (ХІІІ). Праведної Маріамни, сестри апостола Филипа (І). Знайдення мощей мученика Мини Калікелада (867–889)...
Його встановлено на честь приведення Богоматері в Єрусалимський храм для присвячення Всевишньому.
Коли Діві Марії виповнилося три роки, її родителі Йоаким і Анна вирішили виконати свою обітницю перед Богом. У супроводі батьків, родичів, ровесниць із запаленими свічками в руках і співаючи псалми повели Отроковицю в храм Господній.
У Новому Завіті про це нічого не сказано: про юні роки Богородиці оповідає апокриф ІІ ст. (протоєвангеліє Якова). За переданням, тут Вона була в середовищі благочестивих дів, старанно читала Священне Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася та росла в любові до Творця.
У церковному календарі ця дата з’явилася пізніше за інші. Деякі дослідники пов’язували це з будівництвом у 543 р. імператором Юстиніаном нового храму на честь Діви Марії в Єрусалимі. Спочатку святкували без особливої урочистості, та значимість празника зросла у VIII ст. У працях святителів Тарасія і Германа Константинопольських зустрічається така його назва: «світле і преславне торжество». До дванадесятих віднесли тільки після XIV ст.
Цього дня звучить особливе читання з апостольських послань. Адже, зокрема, у Посланні апостола Павла до євреїв розповідається, як була побудована скинія заповіту, в якій Мойсей розмовляв із Богом, і її вважають прообразом Богородиці.
Із Введення розпочинається підготовка до Різдва: у храмах співають колядки, а на святкових відправах звучить різдвяний піснеспів: «Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте».
Престольний празник відзначають громадис. Печихвости Горохівського деканату і в Луцьку (вул. Конякіна, 25-В).
Усі події 21 листопада за єпархіальним календарем – ocь тут.