14 січня – Обрізання Господнє, свято Василія

Цього дня відзначаємо Обрізання Господа нашого Ісуса Христа, а також особливо вшановуємо святителя Василія Великого.

Перше торжество нагадує про подію, що сталася після народження Спасителя згідно із законом Мойсея. Чому цьому обрядовому фактові Старого Завіту приділяється така увага? По-перше, цим ще раз наголошується, що Бог став справжньою людиною, во плоті, а не примарою чи безплотним духом, як вчили деякі єретики. По-друге, обрізання для юдеїв було ознакою належності до богообраного народу. Тому Діва Марія та Йосиф Обручник принесли Немовля до храму, як вимагав закон. По-третє, обрізання було прообразом хрещення, даного людям із пришестям у світ Сина Божого.

За християнських часів обрізання тілесне замінилося на обрізання духовне. Про це свідчить апостол Павло, коли говорить, що у Христі ми «обрізані нерукотворним обрізанням» (Кол. 2:11). Новозавітне обрізання – це хрещення: воно повинно бути обрізанням наших гріхів і вад через живе, постійне спілкування з Богом.

На цю дату припадає також день пам’яті Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, вселенського вчителя церкви (IV cт.), і святої Емілії, його матері. Звершується літургія, укладена цим святителем.

З нагоди торжеств у храмах єпархії пройдуть відправи. Зокрема, у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці літургія розпочнеться о 9.00.

Престольний празник відзначають: жіночий монастир Святителя Василія Великого в Луцьку (просп. Волі, 2), парафії в Старій Вижівці, селах Боголюби Луцького районного і Хорлупи Ківерецького деканатів.

Усі події 14 січня за єпархіальним календарем – тут.