Відспівали бійців Тараса Томашевича та Юрія Масевича
Похорон двох захисників у кафедральному соборі Святої Трійці очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл.
У прощальному слові високопреосвященний зазначив: із піснеспіву «Вічная пам'ять» розуміємо, що всі маємо відношення до вічності. Ісус Христос, Який «смертю смерть подолав…», дає нам упевненість, що наше життя не тимчасове, а вічне.
Щоразу, споглядаючи на портрети воїнів, яких проводжаємо в останню дорогу, бачимо: вони усміхаються і лиця їхні наповнені мужністю. Вони усміхаються до нас, бо є сенс помирати за велике і високе, за цінності, які отримали змалку. Це значить, що життя продовжується і ті цінності важливіші за життя. Ми завжди живемо заради когось чи заради чогось. І тоді розуміємо важливість ідеалів.
«Нам закидають, що ми націоналісти. А хіба у цьому слові є щось погане?! Ми любимо свою Батьківщину, свій народ, свою землю і мову. А хтось із півночі хоче нас позбавити цього, щоб ми стали стадом, біомасою, втратили самоідентичність, схилили голови у ярмі. Так ось – ці двоє загиблих хлопців поклали свої молоді життя за те, аби ворог був розбитий і ніколи українець не знав батога супостата, а щасливо жив і творив в угоду заповідям Божим», – сказав владика.
Молодший сержант Томашевич Тарас Леонідович, 1976 року народження, лучанин, призваний на військову службу за мобілізацією 26 лютого. Загинув 1 червня поблизу населеного пункту Білогорівка Луганської області.
Солдат Масевич Юрій Іванович, 1978 року народження, призваний за мобілізацією 26 лютого. Загинув 5 червня поблизу населеного пункту з такою ж назвою на Донеччині.
