Волиняни вшанували Амфілохія Почаївського

Паломницький центр «Україна» (керівник Лариса Савчук) організував прощу на Тернопільщину з нагоди 20-ліття канонізації волинського святого і подвижника ХХ століття.

Як розповіла матінка Лариса, в день ушанування преподобного Амфілохія богомольці побували в його рідному селі Мала Іловиця (нині Шумський район). У Свято-Амфілохіївському храмі однойменного чоловічого монастиря, збудованому на тому місці, де й заповідав угодник, звершено Божественну літургію.

Перед службою духовенство освятило ікони Ісуса Христа, Богородиці та чотирьох євангелістів на царських вратах монастирського храму. А по її закінченні – звершили чин малого освячення води, після якого хресним ходом обійшли храм.

Народився Божий угодник 9 грудня (за ст. ст. 27 листопада) 1894 р. у с. Мала Іловиця тодішньої Волинської губернії в благочестивій багатодітній родині Головатюків. Охрещений з іменем Яків. У 1912 році був призваний до царського війська, де виконував обов'язки фельдшера. У 1925-му став послушником Почаївської лаври, опісля ченцем з іменем Йосиф. Зцілював людей, тож став відомим на Волині.

Коли атеїстична влада намагалася перетворити лавру на музей, о. Йосиф був одним із натхненників народного опору беззаконню. Ченці й миряни піддавались репресіям. Совєти намагалися закрити лаврський Троїцький собор, але чернець у ньому служив цілодобово. За це був доставлений до психлікарні, з якої допомогли звільнитися. Потім оселився у свого племінника в Іловиці, де під час важкої хвороби постригається у велику схиму з іменем Амфілохій. Після одужання знову зцілював людей.

Великий подвижник передбачив свою смерть. Кілька разів його намагалися отруїти, але милістю Божою отрута не завдавала шкоди. Відійшов до Господа 1 січня 1971 року. Через 30 літ, під час яких не припинялися чудесні зцілення на могилі старця, його святі останки знайдено нетлінними. Причислено до лику святих як преподобного 12 травня 2002 р.