Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна Новини17 травня – неділя про самарянку
Новини

17 травня – неділя про самарянку

Неділя про самарянку Цього дня, у п'яту неділю після Пасхи, згадується зустріч Ісуса Христа із самарянкою. Про цю подію оповідає Євангеліє від Йоана (4:4–42).

Поблизу міста Сихар відбулась розмова Сина Божого (як людини – єврея, юдея) із жінкою-самарянкою. Юдеї й самаряни вірили в Одного й Того ж Єдиного Бога, але юдеї мали основне місце поклоніння на горі Сіон у Єрусалимі, а самаряни – на горі Гаризім на півночі країни. Самаряни з усього Святого Письма визнавали тільки П’ятикнижжя Мойсеєве (найважливіші писання) та книги пророків (менш для них важливі). Самаряни були сумішшю тих нечисленних євреїв, котрі залишились у Палестині після вигнання більшості у вавилонський полон, із прийшлим населенням, а юдеї пишалися своєю «чистокровністю». Разом з тим, самаряни зберегли деякі елементи культури (мову, стару писемність, давній календар), що їх юдеї під час полону втратили, але набули інших – від неєвреїв. Ці відмінності були причиною різкої ворожнечі юдеїв і самарян: вони зовсім не спілкувалися й буквально обходили одні одних десятою дорогою.

Ісус Христос прийшов до старовинної криниці Якова (про яку мовиться в П’ятикнижжі), присів і чекав на спраглих людей. Підійшла жінка. Ісус зламав давні стереотипи і першим звернувся до жінки, та ще й самарянки: «Дай Мені напитися» (води живої – чистої, джерельної). У цьому проханні закладено глибокий зміст. У ті часи для побожних людей сідати разом їсти, пити означало входити у внутрішній світ того, з ким їси і п’єш. Тому подальшою темою розмови було особисте життя цієї жінки. Образно кажучи, Ісус почав копати в її серці нову криницю, яку наповнив водою життя. «Як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки?» Він попросив води, але насправді дав їй іншу живу воду. Спаситель є правдивим джерелом живої води і напоює кожну спраглу людину Божою водою – Святим Духом.

Чим заслужила ця жінка, що Господь звернув на неї особливу увагу? Самарянка була звичайна жінка з народу. При зустрічі з невідомим Подорожнім вона спочатку не знала, що це був Христос (а самаряни, як і юдеї, ждали приходу Спасителя).

Але як тільки самарянка зрозуміла, що перед нею великий Пророк, бо Він знає її гріховне життя, відразу попросила розв’язати віковічну суперечку: де, у якому храмі потрібно поклонятися Богові – на Сіоні чи на Гаризімі. Вона бажала пізнати правду, ловлячи кожне слово Спасителя, і розмова з Ним принесла їй спокій та радість. «...Прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі» (Ів. 4:23). Цим одкровенням самарянка не бажала втішатися сама, а поспішила до міста і сповістила: «Підіть та подивіться на Чоловіка, що сказав мені про все, що я вчинила».

Духовна посуха робить людину спраглою Божої благодаті. Тож поспішаймо до духовної криниці, де невидимо перебуває Христос, аби зачерпнути цілющої води. Для нас, людей Нового Завіту, має бути важливим саме поклоніння «в дусі та істині», без огляду на мову, національність, місце кафедрального храму чи, скажімо, давність надання канонічної автокефалії.

Цього дня парафія Преподобного Серафима Саровського в с. Лемешів Горохівського деканату відзначає 30-ту річницю заснування.

Усі події 17 травня за єпархіальним календарем – ось тут.

13 травня 2020 р.
Архів новин
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери