Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна НовиниЦерковний календар: що відзначаємо 9 серпня
Новини

Церковний календар: що відзначаємо 9 серпня

Великомученик i цiлитель Пантелеймон

Цього дня ми особливо вшановуємо великомученика і цілителя Пантелеймона. Престольне свято відзначають парафії великомученика і цілителя Пантелеймона Волинської обласної клінічної лікарні в Луцьку; корпусу №2 ВОКЛ с. Боголюби; Рованці Луцького районного; в Ковелі; в селищі Люблинець Ковельського районного; в с. Олексіївка Камінь-Каширського деканатів.

З давніх часів святий Пантелеймон вважається покровителем лікарів. Молитви недужих, з вірою звернені до нього, приносять полегшення, зцілюють від фізичних і духовних недуг. Святий жив за часів правління імператора Максиміана у ІІІ столітті після Різдва Христового в місті Нікомідії, Віфанської провінції. Відомо, що батько його по імені Євсторгій був язичником, а мати, Еввула сповідувала християнство. Хлопчика нарекли ім’ям «Пантолеон», що означає «по всьому лев», і лише пізніше, коли отримав цілительські й духовні дари, люди стали називати його «Пантелеймон», тобто всемилостивий. Земне життя святого Пантелеймона було коротким, він прийняв мученицьку смерть, будучи ще зовсім юним. Тому на іконах він і зображується в лику юнака. Але настільки сильний вплив мав він на сучасників, що залишився у вічній пам’яті, як цілитель, істинний християнин, який прийняв великі муки, але не відмовився від своєї віри і, нарешті, святий, котрий здобув особливу божественну благодать Святого Духа.

Оповідають, що святий Пантелеймон отримав прекрасну на той час освіту. Він навчався еллінської мудрості, виявляв чудові здібності, відрізнявся приємним характером і манерами, був доброї вдачі, за що його всі любили. Мати виховувала хлопчика в християнських традиціях, але рано померла, і вихованням сина став займатися батько, намагаючись залучити дитину до язичництва. Ймовірно, повною мірою це йому не вдалося, бо «душа людини за природою своєю християнка» (Тертуліан), і мамині уроки глибоко запали в душу ще в ранньому дитинстві.

Лікарському мистецтву юнак навчався у знаменитого лікаря Евфросина, послугами якого користувався сам цар Максиміан, відомий гонитель християн. Цар незабаром звернув увагу на юнака і захотів зробити його в майбутньому своїм придворним лікарем.

Особливою подією в житті святого стала зустріч зі старим пресвітером Єрмолаєм. Старець довго розмовляв, наставляючи юнака, полюбив його як рідного. Разом зі спасенними бесідами, Пантелеймон отримав, мабуть, і якісь поради щодо цілительства, яке може відбуватися тільки по істинній вірі в Христа.

Юнак хотів перевірити свої здібності на практиці, проте не було на це нагоди.

Але якось йдучи від старця, хлопець побачив мертву дитину, яку вкусила велика змія. Сам плазун лежав біля померлого. Побачивши це, юнак спершу злякався і відступив, але потім сказав сам собі: «Зараз треба випробувати і дізнатися, чи істинне говорить старець Єрмолай». І він звів очі до неба й вимовив: «Господи Ісусе Христе, я недостойний взивати до Тебе, але, якщо Ти бажаєш, щоб я став рабом Твоїм, то з’яви Свою силу і зроби так, щоб по імені Твоєму хлопчик ожив, а єхидна стала мертвою».

І диво сталося, хлопчик встав живим, єхидна здохла. Юнак зі сльозами на очах став прославляти і дякувати Богові, після чого охрестився у старця Єрмолая, залишаючись після Хрещення у нього ще сім днів. Особливістю цього випадку чудесного зцілення є те, що воно відбулося ще не по повній вірі самого цілителя і поряд зі зціленням немовляти остаточно воскресило душу юного лікаря. Це був своєрідний аванс, вищий знак довіри і любові шукача істини.

Через деякий час відбулось друге чудесне зцілення. Цього разу до Пантелеймона звернувся сліпець, який остаточно зневірився в лікарях, бо на лікування витратив майже всі свої статки, а користі не отримав ніякої. Нещасний, почувши про юнака-цілителя, став просити його: «Благаю тебе, помилуй мене, сліпого, що не бачить солодкого світла: всі лікарі, котрі знаходяться в цьому місті, мене лікували, але не принесли ніякої користі».

Тим часом виявилося, що серед безуспішних лікарів був і Ефросин – учитель. Пантелеймона. Бачачи гарячу віру нещасного, Пантелеймон береться його лікувати і не тільки зцілює фізичну недугу (настає повне прозріння), але і воскрешає духовно, долучаючи до правдивої Христової віри.

Можна уявити, скільки радості було у цієї людини, яка знову побачила світ.

Після зцілення колишній сліпець (разом з батьком цілителя) приймає Хрещення. Про те, що зцілення відбулося повне, а не тільки фізичне, свідчить той факт, що зцілений не відмовиться і в майбутньому від істинної віри і, як і той, хто вилікував його, прийме за неї мученицьку смерть.

Після смерті батька Пантелеймон роздає увесь свій спадок бідним і нужденним, сам і далі продовжує допомагати людям. «Йому був посланий дар зцілення, і він завжди безкоштовно лікував хворих не настільки травами, як взиванням імені Ісуса Христа». «Він був лікарем не тільки хвороб, але й убогості людської», – пише житіє.

Всі хворі з міста і околиць побачивши таке чудесне мистецтво безкорисливого зцілення, йшли за поміччю до Пантелеймона. Через заздрощі, обмовляння інших лікарів, прихильність до християнства, Пантелеймон був ув’язнений імператором. Його звинувачували в чаклунстві, чародійстві, відступі від язичницької віри предків. Мужній юнак відстоював християнську віру і запропонував імператору влаштувати своєрідне змагання: принести будь-якого безнадійного хворого і дати його спочатку придворним лікарям, котрі сповідували язичництво. Імператор погодився. Тоді принесли розслабленого, тобто паралізованого, хворого, над яким марно лікарі і жерці закликали своїх богів. Допомоги від них хворий не отримав. Тоді Пантелеймон, помолившись, взяв за руку стражденного і вимовив: «В ім’я Господа Ісуса Христа, встань і будь здоровий»… Хворий відразу одужав і встав зцілений. У безсилій люті імператор наказав убити юнака, на що той мужньо відповів: «Померти за Христа для мене надбання».

Святий прийняв мученицьку смерть. Тіло його було піддане тортурам, а потім обезглавлене. Зустрів свою смерть радісно, ​​співаючи псалми.

Цілитель Пантелеймон зображений на іконах з невеликою скринькою в лівій руці і тоненькою лжицею (ложечкою) в правій. У скриньці цілюще зілля. Тільки святому відомо, кому це призначено.

Свята глава великомученика Пантелеймона досі зберігається в Пантелеймонівському монастирі на Афоні. Частинки мощів святого знаходяться у багатьох храмах.

Усі події 9 серпня за єпархіальним календарем – ось тут.

8 серпня 2019 р.
Архів новин
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери