24 липня – рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської

Цього дня у храмах відбудуться Богослужіння. За єпархіальним календарем, храмові свята відзначають у Луцьку, Ківерцях та с. Залісці Рожищанського деканату.

Ольга, яка після загибелі чоловіка князя Ігоря стала регентом (945–957 рр.) свого неповнолітнього сина Святослава, не відразу просвітилася Христовою вірою. Княгиня була родом із Пскова, з варязького роду (ім’я Ольга, точніше Хельга, по-староскандинавськи означає «свята»). Перебуваючи в язичництві, розпитувала християн про їхнє вчення, а згодом охрестилася.

На історичну арену Ольга вийшла в 945-му, після загибелі свого чоловіка князя Ігоря. За тодішнім правом спадкування державної влади його наступником мав стати їх син Святослав. Проте йому було ще приблизно 8 років. Тому його мати і перебрала на себе політичну опіку над малолітнім сином, стала його регентом.

Прийнявши християнство, «померши для гріха» в купелі Хрещення, Єлена (саме так її стали звати тепер), колись підступна, мстива і жорстока, жила в побожності й сприяла поширенню віри Христової у країні. Вона спорудила низку храмів на Русі: Святителя Миколая в Києві, Благовіщення Пресвятої Богородиці у Вітебську, Живоначальної Трійці у Пскові тощо. Княгиня посіяла перші зерна християнської віри в душу свого малолітнього внука Володимира, майбутнього хрестителя Русі.

Княгиня померла 969 р. Заповідала не творити тризни (язичницького похоронного обряду) над собою. Отже, її поховали як християнку.

Бог прославив цю «начальницю віри» на Руській землі чудесами й нетлінням мощей. У ХVІ ст. її причислено до лику святих.