Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
ГоловнаЄпархія → Історія Волинської єпархії
Єпархія

Історія Волинської єпархії

Зародження Християнства на волинських землях сягає, імовірно, IX століття та пов’язано з місійною діяльністю святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, учителів слов’янських. Побутує гіпотеза, що їх Моравська єпархія сягала по річку Стир, а у 870 році брати-просвітителі заснували архієпархію з центром у м. Ладомир (древня назва Володимира-Волинського).

Офіційна ж думка стверджує, що першу кафедру тут заснував рівноапостольний князь Володимир Великий у 992 році і поставив на єпископство Стефана І. Також побутує думка, що особлива увага рівноапостольного князя до волинських земель спричинена тим, що, скоріш за все, це була його мала батьківщина. Згідно з останніми історичними дослідженнями, найімовірніше місце народження великого князя є село Будятичі, що в Іваничівському районі Волинської області.

За правління волинського-галицьких князів, у зв’язку із поділом Київської митрополії, переселенням Київського митрополита у Володимир-на-Клязьмі тощо, волинські землі перебували у складі Галицької митрополії. У Литовську добу чималого розквіту Православ’я на Волині набуло за правління князя Любарта Гедиміновича. Проте після Берестейської унії 1596 року проходило поступове знищення польською владою Володимирської єпархії та перехід парафій до Луцько-Острозької. В час панування польської влади на волинських землях чималий внесок у збереження тут Православ’я зробило Луцьке Хрестовоздвиженське братство.

Із 1795 по 1992 роки на Волині діяли єпархії під різними назвами у складі Російської Православної Церкви. В окремі роки частина земель перебувала у складі Польської Автокефальної Православної Церкви, Української Автокефальної Православної Церкви.

У 1990 році зареєстровану першу в нові часи громаду, яка здійснювала богослужіння українською мовою, – в храмі Воздвиження чесного і животворчого хреста в м. Луцьку (належала до УАПЦ).

Із постанням у 1992 році Української Православної Церкви Київського Патріархату першим єпископом Луцьким і Володимир-Волинським у її складі став Спиридон (Бабський). Далі кафедру очолювали: єпископ Серафим (Верзун), митрополит Іоан (Боднарчук), митрополит Яків (Панчук).

14 травня 2004 року керуючим єпархією призначено єпископа Михаїла (Зінкевича). Владика, який нині вже є митрополитом, став 127-м православним волинським архіпастирем, починаючи від святителя Стефана.

З цього часу духовне життя волинян значно пожвавилося. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл домігся позитивних змін в організації та розвитку єпархії, налагодив церковну дисципліну, дав поштовх різним сферам служіння.

За ці роки, зокрема, створено нові підрозділи Управління єпархії (духовної консисторії): інформаційно-видавничий центр (у його складі відділи: інформаційна служба, прес-служба, сайт Pravoslaviavolyni.org.ua, газета «Волинські єпархіальні відомості», радіостудія «Благо», телестудія «Собор», видавничий відділ та бібліотека-книгарня «Ключі»), капеланську службу, паломницький центр «Україна», службу протоколу, відділ організації благодійності та соціального служіння. З ініціативи владики розроблено єпархіальну символіку – герб і прапор.

Проводиться комплексна реставрація пам’ятки національного значення – луцького кафедрального собору Святої Трійці. Біля головної святині краю збудували водосвятну каплицю, проведено ремонт будинку Управління єпархії та інших приміщень, триває благоустрій соборної території.

Після пожежі в 2005 р., яка знищила половину навчально-житлового корпусу Волинської духовної семінарії, що поруч зі Свято-Троїцьким собором, збудовано нову семінарську будівлю. 13 травня 2011 р. навчальний заклад реорганізували в православну богословську академію (ВПБА).

Митрополит Михаїл відновив традиції щорічного паломництва до чудотворної ікони Холмської Богоматері, однієї з чотирьох найбільш шанованих на Русі (її оригінал зберігається в Луцьку, у Музеї волинської ікони). Започатковано традицію проведення в обласному центрі загальноміського страсного хресного ходу Великої п’ятниці.

Управління єпархії уклало ряд угод про співпрацю з різними державними, навчальними та медичними установами.

За сприяння архієрея при облдержадміністрації створено Волинську раду Церков, куди ввійшли очільники основних християнських конфесій краю. Зокрема, з ініціативи ВРЦ щороку проходить різдвяний благодійний телемарафон «Бог багатий милосердям».

Триває відновлення давнього чоловічого монастиря Святителя Миколая Чудотворця в с. Жидичин Ківерецького деканату – обителі, заснованої раніше від Почаївської лаври. У «Літописі руському» проти неї стоїть 1227 рік, коли до чудотворної ікони святого Миколая приїжджав прикластися князь Данило Галицький. Неподалік у цьому ж селі засновано скит Святого Духа, а в с. Липляни постав скит Апостолів Петра й Павла.

У Луцьку, в будівлі, що за Свято-Троїцьким кафедральним собором, відкрито жіночий монастир Святителя Василія Великого, а в с. Сокіл Рожищанського деканату – чоловічу обитель Успіння Пресвятої Богородиці. Розбудовуються й інші монастирі.

З благословіння владики Михаїла в обласному центрі працює унікальна установа – Музей історії Луцького Хрестовоздвиженського братства XVII–XXI ст. Його розміщено в будинку колишнього братського монастиря в Луцьку. Заклад одержав статус відділу Волинського краєзнавчого музею.

За 12 років служіння митрополита Михаїла на Волині зареєстровано 137 нових парафій, освячено 92 храми.

22 січня 2017 р. Священний Синод розділив Волинську єпархію на дві – Волинську (Горохівський, Камінь-Каширський, Ківерцівський, Ковельський, Луцький, Любешівський, Маневицький, Ратнівський, Рожищенський і Старовижівський райони) і Володимир-Волинську (Володимир-Волинський, Іваничівський, Локачинський, Любомльський, Турійський, Шацький райони).

Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери