Невдовзі щодо України – кандидата у члени Європейського Союзу – повинна розпочатися процедура прийняття до цього міждержавного співтовариства. Євросоюз має свої Герб, Прапор і Гімн. Як використовувати перші два символи, особливих питань не виникає. Що ж до Гімну – є трудність, котру слід перебороти.
Гімн ЄС – це аранжування фіналу Дев’ятої симфонії Бетховена (де звучать слова «Оди до Радості» Шиллера). Гімн затверджено 1993 року, але з 2003-го – лише музичну частину, без слів. Мовляв, обидва автори були німцями, тому звучання німецької мови ущемляє інших членів Євросоюзу. Таку проблему можна б усунути виконанням Гімну державними мовами кожної країни. Тож вірогідніша інша причина: твір Шиллера має релігійний зміст, а це не відповідає політиці знецерковлення, що панує нині в ЄС.
Фрідріх Шиллер написав славетну оду в двох редакціях. У першій ішлося про волю (свободу), а в другій, що стала більш популярною, – про радість.
В Україні варто хоч би неофіційно виконувати Гімн Євросоюзу (можливо, як «Європейський гімн») саме зі словами, щоб підкреслити: ми йдемо до ЄС із релігійними цінностями, які вважаємо частиною європейських цінностей. І наголошення на волі при цьому – доречніше: «де Дух Господній, там свобода», говориться в Біблії (2 Кор. 3:17).
Існують численні українські переклади Гімну ЄС. Вони мають і позитивні, й негативні сторони. Беручи до уваги цей досвід, пропоную свою версію на основі найвідомішого перекладу – Миколи Лукаша: він придатний для використання як гімн після відповідного редагування.
Текст Шиллера має 16 строф-куплетів. Це забагато для гімну. Я вибрав шість, котрі є найкращими заспівами і приспівами. Кілька рядків переписав, бо вони містять невідповідні для гімну слова («черв’як», «мода»), іншу лексику, не властиву християнській поезії, нечітко римуются тощо.
У такому редагуванні немає нічого неправомірного. Подібним змінам піддаються й інші твори цього жанру. Наприклад, нині вживані версії гімнів «Боже великий, єдиний», «Ще не вмерла України…» значно відмінні од першопочаткових.
Тож пропоную ось такий варіант цього знаменитого славня.
Європейський гімн
Слова Ф. Шиллера, переклад М. Лукаша, редакція В. Гребенюка
Воле, гарна Іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, Царице гожа,
В Твій пресвітлий вишній храм.
Всі, поділені ще зроду,
Сядем за одним столом.
Розквітає братня згода
Під Твоїм благим крилом.
Обнімітеся, мільйони,
Поцілуйтесь, мов брати!
Вічний Отче над світи,
Ласки дай і охорóни!
Воля – всесвіту пружина,
Воля – творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Воля квіти розвиває
І розгін дає сонцям,
Їх в простори пориває,
Не відомі мудрецям.
Будьте мужніми, мільйони!
Вірте, люди, в кращий світ!
Тих, що справдять Заповіт,
Прийме Бог у вічне лоно.
Волю п’ють усі істоти
З груді матері-землі,
Ті солодкії щедроти
Мають всі – і добрі, й злі.
Воля нас усіх сповняє,
Мов цілунком огневим;
І земний утіху знає,
І небесний херувим.
Поклонітеся, мільйони,
Перед мудрістю Творця!
Сповніть милістю серця
І чиніть Його закони.
