8 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці

Різдво Богородиці, або, як кажуть у народі, Друга Пречиста, входить до числа найбільших, дванадесятих свят, із нього починається річне коло церковних празників (початок церковного року – 1 вересня). У цей день підкреслюється, що Божа Мати є великою Праведницею, Помічницею і Заступницею за людей, Яка народженням Христа зробила перший крок до нашого вічного спасіння.

У невеличкому галілейському містечку Назареті жила літня пара – Йоаким і Анна, обоє праведні й благочестиві. Святе подружжя довгий час було бездітним і плакало, що в них немає дітей. Одного разу Йоаким у велике свято приніс до Єрусалимського храму дари Господу Богові. Але священик не захотів прийняти дарів цього чоловіка, тому що він був бездітний, а діти – благословення Боже.

Дружина його, яка залишалася вдома, почувши, що первосвященик відмовився прийняти їхні дари через бездітність, не нарікала на Господа, а молилася, закликаючи на свою родину милосердя Боже. Творець виконав їхнє прохання, коли ці чоловік і жінка досягли похилого віку і приготували себе доброчесним життям до високого звання – бути батьками Пресвятої Діви Марії, майбутньої Матері Господа Ісуса Христа. Архангел Гавриїл приніс Йоакиму й Анні радісну звістку: молитви їхні почуті Богом, і в них народиться дочка Марія, через Котру буде дароване спасіння усьому світові.

Різдво Божої Матері ознаменувало настання часу, коли почали виповнюватися великі та втішливі обіцянки Всевишнього про спасіння роду людського від рабства диявола. Ця подія наблизила на землі благодатне Царство Боже, царство істини, благочестя, чесноти і безсмертного життя. Матір Спасителя вважається християнами по благодаті і їхньою Матір’ю та милосердною Заступницею, до Якої вони постійно звертаються із синівською шаною.

У богослужбових піснях і тропарях свята висловлюється думка, що чиста Богоматір і Раба Христа-Бога безупинно клопочеться перед Ним про дарування людям блаженства. Для тих, хто схиляється до пекла, Вона – міст життя. Вона відчинила вхід у рай, замкнений древнім злочином, і як непорочна Агниця привела в наше єство Агнця – Христа.

Народження Пресвятої Богородиці стало передднем явлення на землю во плоті Сонця правди – Христа. Воно означало наближення часу руйнування гріха, осуду і смерті, що тяжіли над людьми, вказувало на швидке возсіяння Божого благословення і вічного життя.

Волин. єпарх. відом.– 2014.– № 09 (18)