1569 року скінчив земну стезю митрополит Московський Филип, якого Церква зарахувала до лику святих. За що сподобився ж він цієї честі?
Филип жив у вельми тяжкі часи – за царя Івана IV, прозваного Лютим (Грозним). Його правління – то не просто дальше зміцнення Московії на основах самодержавства, то одна велика кривава пляма в історії. Зміцнюючи монархію, цар Іван мусив зламати опір боярської опозиції, проте вороги йому ввижалися повсюди. Для здійснення своїх задумів цар створив особливе військо – опричництво; ці вояки, вдягнені в чорний татарський одяг, наводили жах у країні. Бузувірству самовладця не було меж: не тільки цілі сім’ї й роди, а й села і міста, запідозрені у незгоді з царем, були стерті з лиця землі. Урешті-решт у спротиві своїй політиці тиран запідозрив і власного сина, тож у пориві безумства вбив і його.
І ніхто на це – ані пари з уст. Лиш один первоієрарх Филип осмілювався підняти голос, напоумити деспота своїм авторитетом. (Одного разу цар познайомився з цим іноком у далекому монастирі і, вражений його боголюбством, поставив митрополитом.) Коли ж вінценосний перелюбник вирішив учетверте женитися (кожна з попередніх дружин, коли набридала йому, була страчена) – владика Филип не благословив цього шлюбу: одружуватися вчетверте православні канони забороняють у будь-якому разі. Відтоді цькування непокірного посилились, і одного разу верховода опричників Малюта Скуратов задушив митрополита в його келії.
Страшна історія царювання. Лиховісна постать царя. Та ще більше вражає, що знаходяться такі, хто силкується обілити Івана Лютого. Ні, не за часів Сталіна, коли офіційна радянська історіографія вважала Івана Васильовича ледь не зразковим політиком, а в наші дні. Заохочені канонізацією імператора Миколи ІІ (до речі, званого Кривавим), частина «ультраправославних» вимагає від церковноначалія РПЦ канонізації й Івана Лютого. Уже написано «молитви», намальовано «ікони», діє «Братство святого Іоанна Грозного»...
Хай Господь милує християн від таких «святих». Немає проте сумніву, що святий Филип, як бувши на землі, так і тепер на небі, молиться за своїх гонителів та за всіх вірних, тож просімо і ми: Святителю Филипе, моли Бога за нас!
