Богоявлення завжди поєднується з річкою Йордан. У ній Ісус прийняв хрещення від Івана Хрестителя. У Святому Письмі читаємо, що Предтеча не міг наважитися охрещувати Самого Божого Сина. Проте Ісус відповів йому: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду»... І охрестившись, Ісус зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!»
Купатися в Йордані прийнято одягнутим. Занурення в купальнику – означає осквернення святині. У багатьох туристичних чи паломницьких об’єктах, а також крамничках продають спеціальні білі сорочки для занурення, на яких попереду – ікона хрещення Ісуса Христа. Тут облаштовано кілька підходів до води. Кожен прочанин традиційно повинен зануритись у неї.
Йордан не є стратегічною водною артерією, однак казну країни поповнює суттєво. Адже у релігійно-туристичній сфері її роль в економіці країни беззаперечна. Він бере початок у засніжених вершинах Гермона. Протяжність річки 320 кілометрів, тече то стрімко, то спокійно. Впадає в Галілейське море, а потім витікає з нього і біжить до Мертвого моря. До речі, самі ізраїльтяни вважають, що в їх країні немає річок, а Йордан – це великий струмок. Річка тут тихоплинна, течії не відчутно зовсім.
Місце, куди приїжджають на Йордан прочани, – заповідна зона. Тому тут безпечно почуваються велетенські соми, плавають нутрії. Їм не загрожують ні рибалки, ні браконьєри. Проте воду з неї пити не рекомендують, хіба що застосовувати в релігійних і побутових потребах, скажімо, на городах.
