Мучеників Марка, єпископа Арефусiйського, Кирила, диякона, та iнших багатьох (бл. 364). Преподобного Йоана, пустельника (IV). Святителя Євстафiя, сповідника, єпископа Вифинiйського (IX)...
Ікона «Богоявлення Господнє»
Образ «Богоявлення Господнє». XVIII ст. Походить із храму с. Перванче Горохівського деканату. Матеріал: дерево (липа), левкас (ґрунт із крейди і клею), темпера, олія. Змішана техніка живопису. Ікону передано в обласний краєзнавчий музей 1981 року. Це складова празничного ряду іконостасу, частина з якого експонується в Музеї волинської ікони. Реставрована у 1987 році авторкою цих рядків.
На образі бачимо Ісуса Христа, що приймає Хрещення у ріці Йордан від Йоана Хрестителя. Йоан виконує те, що велить йому Христос, щоб «виконати всяку правду» (Мф. 3:15).
Бог Отець із небесного круга благословляє Ісуса словами: «Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління» (Мф. 3:17). Святий Дух у вигляді голуба об’являє час Божої благодаті. Ця велична подія – найбільш промовисте об’явлення Пресвятої Трійці, тобто – Богоявлення. Це таїнство показало, що Небо відкрите тим, хто приймає Ісуса. Христос, освятивши Йордан, освячує увесь сотворений світ. Ікона ж дає можливість бачити духовне через матеріальні форми і спілкуватися з невидимим.
Перванчівський образ Богоявлення поєднав здобутки іконопису попередніх віків з пошуками доби бароко, притаманними загальноєвропейському живопису того часу. Це – світлотіньове моделювання, пластична витонченість, просторова побудова краєвиду. Іконописець через богоспілкування отримував можливість вибирати з нових художніх засобів ті, які найкраще відкривають духовний світ. Таким чином, іконопис змінював свій стиль.
Автор цієї ікони володів церковними канонами і символами, які не сковували його, а навпаки – давали свободу від сумнівів і оберігали від розриву між змістом і формою. У композиції застосовано принцип симетричного відображення двох сфер – небесної і земної. Вертикальну симетрію мають голубе небо вгорі зображення і Йордан унизу. Ці площини символізують Божу благодать, якою посвячується земля через води Йордану.
Простір неба ознаменовано колом, де ширяє голуб – Святий Дух. Побудова ікони з допомогою кіл, напівкіл і центричності є органічною для неї, бо символізує вічність Божественної енергії, досконалість, закінчення.
Два береги Йордану вписуються в умовні півкола й утворюють горизонтальну симетрію ікони. На лівому березі зображено двох ангелів – втілення духовного, на правому – Йоана Хрестителя, що вособлює земне життя, бо він сказав: «...Я недостойний розв’язати ремінь взуття Його». Поєднує їх формою і змістом постать Ісуса Христа, Який одночасно Бог і людина. Прочитуються як символи чотири дерева над зображеними чотирма постатями, адже на іконі нема нічого випадкового. Два стрімкі кедри нагадують небесних посланців – ангелів. На крутому схилі гори похилене зелене дерево наче сходить на землю – це символ Ісуса. Стовбур цього дерева багатозначно підтримує крило ангела.
Справа – дерево з розлогою широкою кроною, співзвучне постаті Йоана Предтечі, символізує земне життя.
Духовну природу ангелів якнайкраще передають розділені поли їх одягу та білі і світло-голубі крила. Насичений зелений колір плаща Йоана відображає його людську природу.
Присутність Божественної енергії позначає білий колір покривала в руках ангела і пов’язка на стегнах Ісуса.
Єднальним центром ікони є червоний плащ, який служить тлом для центральної постаті. Один його кінець підтримує ангел, другий звисає з лівої руки Ісуса. Червоний колір – символ жертовної місії Спасителя і Його Божественної любові.
Але правильне розуміння художніх засобів, застосованих в іконі, не може замінити молитовного спілкування з нею, бо лише через молитву можна спілкуватися з вічним.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса