Волинська Епархія Української Православної Церкви
Київського Патріархату
офіційний сайт
Головна Статті7 грудня – Великомучениці Катерини
Статті

7 грудня – Великомучениці Катерини

Віктор ГРЕБЕНЮК Великомучениця Катерина

«Розмовляй із греком по-грецьки, а з євреєм – по-єврейськи». Це – золоте правило проповіді: різним людям треба говорити про Бога по-різному. Не тільки їхньою рідною мовою, а й стилем, що відповідає їхньому сприйманню, вживаючи зрозумілі їм приклади. Дієвість цього правила якнайкраще показує житіє святої Катерини. Дуже мало часу проповідували їй про Христа і потім зовсім недовго проповідувала вона, але – знайшовши найдоречніші слова. Тож ім’я цієї угодниці – серед найбільш пошанованих серед християн.

Катерина жила в 282–305 роках у славетному місті Олександрія, на півночі Єгипту, була дочкою місцевого правителя, грекиня родом. Про це свідчить і саме ім’я: воно походить від грецького слова «катарон» – чистота. Була вона дуже розумна, багато вчилася й опанувала різні науки. «Навчалася-бо всілякого еллінського писання, здобула мудрості всіх давніх книготворців: Гомера, Вергілія, Гіппократа, Платона та інших», – згадували потім про неї. Була й дивовижно красивою. Що й казати, вродлива, високородна, багата й вельми вчена дівчина мала неабияку думку про себе. Тож коли років у сімнадцять стала вона на порі й численні юнаки, що вважалися їй рівнею, домагались її руки, вона відмовляла кожному. Врешті гордовита панна поставила вимогу: віддасться лише за гарнішого, благороднішого, багатшого і розумнішого, ніж сама. Певна річ, такого не знаходилось.

То були часи, коли Христова віра опановувала уми й серця вже багатьох – від найнижчих верств до найвищих. Але в 303 році вийшов указ імператора про заборону Християнства, почалась чергова хвиля кривавих гонінь. Матір же Катерини була таємною християнкою. Якось вона повела дочку до свого духовного отця. Розповіла старцеві про таке рішення доні, а той, мудрий і проникливий, сказав: «Такий Жених для Катерини є». І подав їй ікону Спасителя.

Так розпочалося швидке навернення діви у нову віру. Невдовзі вона переконалася, що таки справді: Бог безмірно гарніший, мудріший, багатший за неї, і Він бажає бути її Женихом. Христовими нареченими, як відомо, називають монашок, тож Катерина охрестилася й вирішила стати черницею. Отак, говорячи із зарозумілою дівчиною «її мовою», старець навернув її до спасіння.

У ті роки в Римській імперії вирувала громадянська війна. Протягом 305-го року Єгипет, що був тоді частиною цієї держави, перебував спершу під владою правителя Максиміана, а потому – його сина Максенція. Ми не знаємо, хто саме з них став дійовою особою подальших подій. Але і батько, і син відзначалися лютою ненавистю до християн і фанатичною ревністю до язичницької віри, що вже от-от мала рухнути. На честь якогось поганського празника володар оголосив величне святкування, під час якого збиралися зарізати в пожертву богам безліч худоби, птиці та сто тридцятьох юнаків-християн. Користуючись своїм знатним становищем, Катерина домоглася прийому в цього можновладця і стала проповідувати йому про Христа. «Цар же, бачачи вільну її мову, не захотів бесідувати з нею, боячись її, щоб не здолала його словами своїми премудрими і не посоромила його. Але мовив таке: “Не добре є царю бесідувати із жінками. Зберу я премудрих філософів, щоб бесідувати з тобою, – тоді збагнеш неміч своїх гадань і в наші догми маєш повірити”».

Для диспуту зі святою дівою за велінням державця прибули в Олександрію п’ятдесят вибраних мудреців. А греко-римське многобожжя не мало якоїсь єдиної священної книги чи збірника писань, як християнська Біблія. Вірування їхні викладено в різних художніх, переважно поетичних книгах. Причому язичники не були цілком позбавлені Божественного одкровення, своєю найкращою частиною їхня мудрість уже доволі близько підходила до істинної віри. Тож на початку диспуту старійшина філософів, заперечуючи слова Катерини, що їхні боги – хибні, сказав: «Оскільки великі віршотворці найменовують їх високими богами, як ти зворушуєш язика свого з такими дерзновеннями на них...». Вона ж натомість узялася цитувати мудрецям і Вергілія, і Платона, і «Сивіллині книги», й інші авторитетні для них джерела, в яких є передвіщення про Ісуса Христа. Так начитаністю й умінням промовляти Катерина перемогла в диспуті, усі п’ятдесят філософів визнали її правоту. Тоді жорстокосердний владика повелів спалити їх. «...Вогонь, яким вас страшать нечестиві, буде вам за хрещення і драбиною, що в небо виводить», – підбадьорила страждальців свята діва. Так, говорячи з мудрецями «їхньою мовою», вона придбала ці душі для Царства Небесного. Потому, сидячи в темниці, вона навернула в Християнство і дружину повелителя, і його воєначальника із солдатами.

Її ж саму правитель спершу вмовляв солодкими речами, та, переконавшись у марності справи, віддав на тортури. Катерину колесували, відтак одітнули голову.

Багато душекорисного можна почерпнути із житія святої Катерини, особливо ж вагомий її приклад у правилі ширення Христового вчення: «Розмовляй із греком по-грецьки, а з євреєм – по-єврейськи».

Волин. єпарх. відом.– 2010.– № 11–12 (72–73)

7 грудня 2017 р.
Архів статей
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери