Преподобного Йоана, учня преподобного Григорiя Декаполiта (820–850). Мучеників Вiктора, Зотика, Зинона, Акиндина i Северіана (303). Святителя Косми, сповідника, єпископа Халкидонського, i преподобного Авксентiя (815–820). Мученика Йоана Нового з Янiни (1526)...
Ікона «Йоан Златоуст»
Цей образ, який датовано кінцем XVIII ст., походить із храму Апостола і євангеліста Луки с. Городно Любомльського деканату (9 лютого, 27 вересня, 26 листопада – дні пам’яті святителя). Матеріали і техніка: полотно, олія, живопис. Зберігається у фондах Музею волинської ікони.
Святитель Йоан Златоуст (бл. 350 – 407 рр.), архієпископ Константинопольський, – один з трьох вселенських святителів, разом із Василієм Великим та Григорієм Богословом. Блискучий проповідник, за винятковий дар богонатхненного слова отримав від пастви ім’я Златоуст. Учитель моральності, строгий викривач неправди у християнському суспільстві. Як істинний наступник апостолів кожне своє слово закарбував власним життям, сповненим справжнього мучеництва. Святитель Йоан залишив велику письмову спадщину: записи його численних повчань, тлумачень, бесід на Священне Писання, відредагований чин Літургії, молитви. Творіння Златоуста протягом століть були і залишаються улюбленим читанням віруючих людей.
Найдавніші зображення Йоана Златоуста перебувають у церкві Санта Марія Антиква в Римі (фрески сер. VII і сер. VIIІ ст.), монастирі Св. Катерини на Синаї (ікони VII-VIIІ ст.). Пошанування Йоана Златоуста приходить на Русь разом із хрещенням. Уже в мозаїках Софії Київської представлені зображення святого. Удавнину образ Йоана Златоуста писали на царських вратах, його ікона була обов’язковою в іконостасі. Пізніше з’являються ікони святителя з викладом його життя в окремих сценах. Образ Йоана Златоуста часто зображали і на виносних запрестольних хрестах, тому що саме за нього у Константинополі стали проводити перші хресні ходи.Традиційно з ІХ–Х ст. цього святого зображають як єпископа з Євангелієм у руці, людину середніх літ з темним волоссям і невеликою бородою. Але образ із Городна особливий.
Волинська ікона Йоана Златоуста належить до так званого типу ікони-портрета, який з’явився в середньовіччі та особливого розвитку набув у XVIII ст. В іконах-портретах святі постають з індивідуально-реалістичними рисами, що надає їм нового, дещо світського забарвлення. Вони виконані у вузькій овальній рамі. Особливий акцент художник робить на втілення характеру святителя.
В Йоана молоде обличчя з загостреним підборіддям, обрамлене хвилястим темним волоссям, з клиноподібною невеликою борідкою. Високе без зморщок чоло, легко підкреслене надбрівними дугами, прямий ніс, червоні маленькі вуста, рум’янець на щоках – це риси людини, сповненої сил та енергії. Проникливий погляд живих очей несе відчуття схованого в глибині полум’я – знаку духовної, інтелектуальної роботи святого. Замість традиційного Євангелія Йоан тримає в руці єпископський жезл як символ вірного служіння пастві й Господу. Його одежі прості: зелений з червоним виворотом сакос (верхнє архієрейське облачення), з коричневою тасьмою омофор. І тільки митра прикрашена перлинами й коштовним камінням як образ слави Небесного Царя, який являє людям архієрей під час Богослужіння. У колориті ікони переважають стримані відтінки медово-коричневих, зелених, землистих тонів. Коричневе тло створює контраст із постаттю святителя.
Зображення супроводжується пояснювальними написами, що органічно доповнюють зображальну частину не тільки змістовно, але й як важливий декоративний елемент.Зображення супроводжується пояснювальними написами, що органічно доповнюють зображальну частину не тільки змістовно, але й як важливий декоративний елемент.
Ікона Йоана Златоуста несе світло і тепло, символізуючи Божий захист, який дарується тим, хто віддано сповідує християнську віру.Ікона Йоана Златоуста несе світло і тепло, символізуючи Божий захист, який дарується тим, хто віддано сповідує християнську віру.
- Предметно-тематичні рубрики
- Адміністративно-територіальні
- Єпархія
- Капеланська служба єпархії
- Кафедральний собор Святої Трійці в Луцьку
- Деканат монастирів
- Горохівський деканат
- Камінь-Каширський деканат
- Ківерецький деканат
- Луцький міський деканат
- Луцький районний деканат
- Маневицький деканат
- Ратнівський деканат
- Рожищанський деканат
- Старовижівський деканат
- Цуманський деканат
- Шацький деканат
- Волинська православна богословська академія
- Персоналії
- Михаїл (Зінкевич), митрополит
- Філарет (Денисенко), почесний Патріарх
- Александрук Анатолій, протоієрей
- Андрухів Дмитро, протоієрей
- Антонюк Віталій, протоієрей
- Арсеній (Качан), ієромонах
- Близнюк Юрій, протоієрей
- Бодак Роман, протоієрей
- Бонис Іван, протоієрей
- Бучак Михайло, протоієрей
- Вакін Володимир, протоієрей
- Вронський Олександр, священик
- Гринів Богдан, протоієрей
- Гуреєв Іван, священик
- Димитрій (Франків), ієромонах
- Зеленко Іван, протоієрей
- Кованський Артем, священик
- Константин (Марченко), архімандрит
- Лазука Микола, протоієрей
- Ледвовк Сергій, протоієрей
- Лехкобит Віталій, протоієрей
- Лівончук Сергій, священик
- Макарій (Дядюсь), ієромонах
- Мельничук Михайло, протоієрей
- Мицько Володимир, протоієрей
- Мовчанюк Андрій, протоієрей
- Нестор (Олексюк), ієромонах
- Никодим (Смілий), ієромонах
- Пушко Віктор, протоієрей
- Савчук Микола, священик
- Святополк (Канюка), ігумен
- Семенюк Іван, протоієрей
- Собко Віталій, протоієрей
- Хромяк Андрій, священик
- Цап Микола, протоієрей
- Цилюрик Ігор, протоієрей
- Черенюк Ярослав, священик
- Шняк Василь, протоієрей
- Коць Микола, архідиякон
- Анастасія (Заруденець), ігуменя
- Марія (Ігнатенко), ігуменя
- Гребенюк Віктор
- Савчук Лариса