Народився старець Амвросій (у миру Олександр Михайлович Грінков) 23 листопада 1812 року в селі Велика Липовиця Тамбовської губернії. Був дуже розумною і рухливою дитиною. Коли настала пора навчання, Олександра зарахували в Духовне училище, а пізніше – в семінарію. Блискуче закінчивши курс наук, Олександр Грінков іде служити домашнім учителем, а потім наставником Липецького духовного училища. Проте він тяжко захворів, надії на одужання не було, і Олександр Михайлович складає обітницю Богу, що коли залишиться живим – піде в монастир. Після цього недуга швидко відступила, але ще довгих чотири роки Олександр не міг наважитись покінчити з мирським життям: він – молодий, життєрадісний, душа компаній, улюбленець жінок і... монастир? Допоміг Олександрові виконати обітницю затворник із Троїце-Сергієвої лаври отець Іларіон, благословивши юнака на монасство в Оптину пустинь. До монастиря Олександр буквально втік, зібравши нашвидкоруч деякі речі. Чому втік? Тому, що боявся вмовляння рідних і близьких йому людей, – це могло похитнути його намір і порушити обітницю. У квітні 1840 року Олександра Грінкова взяли на послух в Оптину пустинь. Він став келійником старця Лева, а по його смерті перейшов під опіку старця Макарія, який і постриг 34-річного Олександра в монахи з іменем Амвросій. З цієї пори під мудрим керівництвом свого духівника отця Макарія Амвросій починає духовно зростати. Коли преподобний Макарій став відчувати близькість відходу з цього світу, то всіх своїх духовних чад передав під опіку саме отцеві Амвросію. Помер старець Амвросій Оптинський 10 жовтня 1891 року, залишивши настанову нам усім: «Жити – не тужити, нікого не осуджувати, нікого не обтяжувати, і всім – „моє шанування“».
Преподобний отче наш Амвросію, моли Бога за нас грішних!
