Цього дня Православна Церква відзначає відразу три події духовної історії: Винесення чесного й животворчого хреста Господнього, свято Всемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці (Перший Спас), та день мучеників Маккавеїв, які постраждали за віру. Тож у храмах єпархії відбудуться Богослужіння. Зокрема, в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці Літургія розпочнеться о 9.00.
Єпархіальний календар повідомляє, що 14 серпня храмове свято проводить парафія Винесення хреста Господнього в Благодатному (колишнє Жовтневе) Нововолинського деканату.
Походить це свято з Візантії. Зазвичай, у серпні траплялось у народі багато хвороб, тож візантійці, з пошаною зберігаючи в себе визначну святиню, утвердили звичай цього дня виносити Чесний Хрест Господній, осіяти ним вулиці Константинополя та молитися Богові про дарування зцілення і відвертання хвороб. По щирих молитвах віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії.
Тому цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест зі співом: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо», служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу.
Це свято ще називають Маковієм, Спасом Медовим, або Спасом на воді. І якщо перші дві народні назви пов’язані з освяченням меду та маку, остання виникла через передання, що саме цього дня 988 року відбулося хрещення киян у Дніпрових водах.
Маккавеї – відомий своїм благочестям давній юдейській рід. Коли в Ізраїлі вже вкотре запанували язичницькі звичаї, вони своєю кров’ю довели відданість монотеїзму – вшануванню Єдиного Бога.
Справа в тому, що в ІІ столітті до Різдва Христового єврейський народ, а особливо його очільники, черговий раз підпали під чари масової культури, якою на той час була культура грецька. Скрізь вводилися грецькі звичаї: театр, олімпійські ігри, присвячені еллінським богам, і, звісно ж, релігія, а саме – язичництво. Тодішній юдейський володар — сирійський цар — навіть взяв собі грецьке ім’я – Антіох Єпіфан, і почав привчати народ до еллінського ідолопоклонства, пішовши на таке зухвале кощунство, як встановлення в Єрусалимському храмі статуї Зевса.
Опір своїм планам він зустрів в особі родини Маккавеїв: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Алима, Маркела, матері їхньої Соломонії і вчителя їхнього Єлеазара. Мученики зволіли радше вмерти під час катувань, аніж зрадити свою віру в Єдиного Істинного Бога. Їхній подвиг звершився в 166 році до Різдва Христового. Він надихнув Юду Маккавея підняти народне повстання проти Антіоха, яке завершилось перемогою над царем-ідолослужителем.
Інша складова дня 14 серпня дає відповідь, чому цей день зветься Першим Спасом. Саме цього дня в далекому 1164 році відбулися дві битви – греків із сарацинами, а русичів – з язичниками – волзькими болгарами. В обох битвах перемогу здобули війська християн, а після бою і в стані греків, і в стані русичів воїни спостерігали дивне знамення від образів Спасителя і Богородиці, сяйво від яких осіняло війська. З’ясувавши, що це трапилось в один день, грецький та руський правителі встановили свято на згадку про цю подію.
14 серпня розпочинається Успенський піст, який триватиме рівно 2 тижні — до свята Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня.
