Волинська Епархія Православної Церкви України Офіційний сайт
Головна НовиниОголошенняЦерковний календар: що відзначаємо 10 листопада
Новини

Церковний календар: що відзначаємо 10 листопада

Мучениця Параскева П'ятниця

Цього дня особливо вшановуємо мученицю Параскеву П'ятницю, а у трьох парафіях єпархії – храмовий празник.

У місті Іконії (Мала Азія, тепер Туреччина) в ІІІ ст. проживала благочестива і дуже вродлива дівчина на ім’я Параскева. Батьки її, християни, виховавши і навчивши дочку збереження святої віри і заповідей Божих, відійшли до Господа, залишивши її спадкоємницею великого майна. Саме у той час римський імператор Діоклетіан посилив гоніння на християн.

З досягненням повноліття Параскева почала наслідувати віру й справи своїх батьків. Вона витрачала свої статки не на себе, а на потребуючих: нагих, голодних, подорожніх. Параскева не звертала уваги на залицяльників: вона стала нареченою Єдиного безсмертного Жениха, Єдинородного Сина Божого, для Якого жила в святості та праведності. Пресвяте ім’я Його дівчина сповідувала перед людьми невпинно, щодня навертала їх до пізнання істини.

Одні увірували в Господа Ісуса Христа, а інші, невіруючі, лихословили та обмовляли. Параскева ж проповідувала перед ними Слово Боже і викривала суєту бездушних ідолів. Не бажаючи слухати, язичники схопили її й побили, а потім кинули до в’язниці.

У той час Іконію відвідав один воєначальник, якого прислав імператор знищити усіх християн. Горожани розповідали йому, що в місті живе дівчина, яка вірує в Розіп’ятого, проповідує Його і вже немало людей одвернула від поклоніння богам. Вислухавши, воєначальник наказав привести її до себе на суд. Коли дівчина йшла, її осяяв Святий Дух і лице стало світлим. Усі здивувалися, що вона не засмучена, а навпаки, її обличчя сяяло радістю. Постала перед суддями, і воєначальник був зачарований красою дівчини.

Про себе оповідала: ­­ «Я – християнка, раба Христова», на що воєначальник дуже розгнівався. Далі дівчина пояснювала, що в цьому тимчасовому житті названа батьками Параскевою, оскільки народилася в п’ятницю (це ім’я з грецької означає «п’ятниця»). У цей день тижня, який є днем добровільних і животворчих страждань Ісуса Христа, батьки завжди відзначали постом, молитвами і милостинями. І плід чесного їхнього шлюбу нарекли Параскевою.

Воєначальнику це не сподобалось. Він запропонував дівчині одружитися, поклонитись їхнім богам і заволодіти великим багатством. Відкинувши пропозицію, свята відповіла, що має Жениха на небі – Ісуса Христа, тому іншого чоловіка не потребує.

За наказом воєначальника дівчину побили, розірвавши на ній одяг. Мовчки вустами й серцем звернулась вона до Спасителя, просила в Нього допомоги у стражданнях.

Мучитель намагався знову переконати дівчину поклонитись богам і тоді бути помилуваною. На це Параскева плюнула йому в обличчя. Її повісили на дереві, а тіло піддали тортурам. Правитель, вирішивши, що мучениця скоро помре (оскільки вона вже ледь дихала), зняв її з дерева і кинув до в’язниці.

Коли вона лежала напівжива і безмовна від страшних ран, опівночі з’явився ангел. Його плечі й груди були хрестоподібно оперезані золотим поясом, а в руках тримав знаряддя Ісусових страждань: хрест, терновий вінець, спис, тростину і губку. Ангел сказав їй: «Діво, спільнице Христових страстей, устань! Я посланий відвідати тебе для втіхи у твоїх муках. Я приніс знаряддя страждань Господа нашого. Подивись на хрест і терновий вінець нетлінного Жениха; поглянь на спис, що проколов животворчі ребра, на тростину, що написала прощення гріхів усього світу, і на губку, яка стерла Адамів гріх. Тож устань! Христос Господь зціляє тебе».

І дівчина піднялась, ніби прокинулася від сну. Ангел підійшов до неї, обтер губкою всі рани – і тіло її стало знову здоровим, а обличчя засяяло неземною вродою. Опісля вона поцілувала знаряддя Христових страждань та прославила Бога. Небожитель після цього став невидимий.

На світанку варта застала Параскеву за молитвою: вона була уздоровленою і зціленою від ран. Налякані вартові поспішили доповісти воєначальникові. Той наказав привести дівчину до себе і, побачивши її зціленою, дуже здивувався, бо не очікував зустріти живою після таких жахливих тортур. Тоді знову оповідав про богів, які нібито оберігали її, даруючи їй життя. Свята виявила бажання побачити тих «рятівників». Параскева подумки помолилася Єдиному істинному Богові, Який перебуває у вишніх. Тоді схопила за ногу статую бога Аполлона і наказала всім ідолам розсипатись в порох, бо так наказує Господь Ісус Христос. І ось, за словом святої, ідоли впали і розсипались. Люди стали тікали з ідольського храму і славити Творця, промовляючи: «Великий Бог християнський!»

А нечестиві жерці просили воєначальника знову покарати Параскеву за всіх знищених ідолів. Сповнившись люті, він випитував святу, яким чином їй вдалось знищити зображення їхніх богів? Свята ж відповіла: «З іменем Бога нашого Ісуса Христа на вустах я увійшла до храму богів ваших і так помолилася моєму Господу: “Явися мені, Спасителю мій, Ти, Який дарував мені життя”. І ось Сам Господь мій і Бог мій явився мені, а твої боги, як тільки побачили Його, від страху затремтіли і, впавши на землю, розбилися. Тож як вони можуть допомогти іншим, коли не змогли допомогти собі?»

Тоді воєначальник наказав знову повісити Параскеву на дереві і палити її ребра свічками. Повішена й обпалена вогнем, свята звернулась до Всевишнього: «Господи і Боже мій, Творче і Промислителю всього! Ти охолодив розпалену піч трьом отрокам. Ти позбавив від вогню первомученицю Феклу. Спаси ж і мене, недостойну, від рук цих мучителів». І враз з'явився ангел, доторкнувся до свічок і запалав дуже сильний вогонь, який знищив безліч беззаконників. А народ вигукнув: «Великий Бог християнський!» І увірувало у Христа тоді багато людей.

Воєначальник злякався повстання народу і поспішно наказав відсікти голову святої мечем. Коли голова була відтята, деякі почули голос із неба: «Радуйтеся, праведники, бо вінчається мучениця Параскева!». Християни з благоговінням поховали тіло святої в її домі.

Так, закінчивши свій подвиг, прекрасна діва відійшла до свого Жениха, несучи замість єлею кров. Вона оселилася з мудрими дівами в чертозі Христовому.

А беззаконний воєначальник наступного дня виїхав на полювання, розлючений кінь скинув свого господаря в яр і той загинув.

Од чесних мощей великомучениці Параскеви багато людей зцілились на славу Господа нашого Ісуса Христа.

Храмове святоцього днявідзначаютьпарафіїв селах Чаруків, Милуші Луцького районного, Котів Ківерецького районного деканатів.

Усі події 10 листопада за єпархіальним календарем – ocь тут.

8 листопада 2019 р.
Архів новин
Сайти нашої
епархії
Сайт нашої
Церкви
Наші
банери