27 вересня – Воздвиження хреста Господнього
У храмах єпархії відбудуться святкові Богослужіння. У луцькому
кафедральному соборі Святої Трійці, зокрема, Літургія розпочнеться о 10.00.
Як зазначено в єпархіальному календарі, храмові свята відзначають парафії: у Луцьку, Нововолинську; селах Вільхівка, Угринів Горохівського деканату; Одеради, Покащів Ківерецького; Нові Кошари Ковельського районного; Колона, Шельвів Локачинського; Боратин, Коршів Луцького районного; Руда Любомльського. Цього дня 5 років тому відбулася визначна подія – освята Музею історії Луцького Хрестовоздвиженського братства XVII–XXI ст.
Воздвиження чесного і животворчого хреста Господнього є одним із дванадцяти свят у році, завжди в числі. Саме слово «воздвиження» означає «підняття», у духовному розумінні – урочисте прославлення хреста Господнього.
Ця знаменна подія відбулася за часів імператора Константина Великого, який оголосив віру Христову державною релігією Римської імперії. За допомогою Божою він отримав перемогу над ворогами, побачивши на небі Боже знамення – хрест. Гаряче бажаючи відшукати того хреста, на котрому був розіп'ятий Ісус Христос, імператор направив до Єрусалима свою матір – благочестиву царицю Єлену.
Римські язичники намагалися повністю знищити спогади про священні місця, де постраждав і воскрес Спаситель. Імператор Адріан наказав на місці Голгофи та гробу Господнього поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. Цариці Єлені вказали на одного старого єврея на ім'я Юда, який повідомив, що хрест заритий під капищем Венери. (Про Юду передання повідомляє, що той згодом прийняв християнство з ім'ям Киріак і став єпископом Єрусалима).
Незабаром були виявлені гріб Господній і неподалік від нього три хрести, чотири цвяхи та дощечка з написом «Ісус Назарянин, Цар юдейський». У той час ішла похоронна процесія. Щоб дізнатися, на котрому з трьох хрестів був розіп'ятий Спаситель, єрусалимський Патріарх Макарій по черзі став підносити їх до покійника. Від двох хрестів не відбулося ніякого чуда, коли ж поклали третій, то померлий ожив. Так усі переконалися, що знайдено животворчий хрест Господній. Віряни попросили святителя Макарія підняти, тобто воздвигнути хреста, щоб усі могли, хоч би здалеку, благоговійно споглядати його.
Після віднайдення цієї реліквії (326 рік) у різних місцях почали будувати Воздвиженські церкви. Один із них заснувала сама Єлена, але не дожила до освячення храму, яке відбулося 26 вересня 335 року. На 27 вересня встановлено торжество Воздвиження чесного і животворчого хреста.
Цього дня церква встановила одноденний піст. А на вечірньому богослужінні правлячий єпископ служить чин Воздвиження хреста. При цьому кладе прикрашений квітами хрест собі на голову і нахиляється з ним аж до землі. В цей час два священики ллють струмочком на цей хрест рожеву воду, що нагадує кров. Потім архієрей піднімається і благословляє всіх віруючих. Так він робить на чотири сторони. Таке піднесене і невимовне дійство можна побачити тільки один раз на рік.
