В день особливого вшанування преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського, у храмі Архістратига Михаїла цього села Ковельського районного деканату вознесли молитву святому. Про це повідомили на сторінці парафії у «Фейсбуці».
Щотижня вже протягом року перед іконою преподобного Меркурія тут служать акафіст із проханням про зцілення від недуг опорно-рухового апарату. Настоятель парафії протоієрей Володимир Удуд каже, що миряни, які скаржилися на болі в суглобах, після молитовних звернень до преподобного одужували.
Як повідомляла інформаційна служба єпархії, два роки тому Ковельщиною подорожувала ікона Меркурія Чернігівського із частинкою мощей. Святиню для паломництва тоді передала парафія Великомученика і цілителя Пантелеймона селища Люблинець цього ж благочиння. Під час того богомілля до реліквії приклалися близько півтори тисячі вірян. Відтоді образ преподобного Меркурія намальовано й для парафії Волі-Ковельської.
Святий Меркурій (у миру Максим Матвієнко) народився 1870 року в селі Щаснівка теперішнього Бобровицького району Чернігівської області. У зрілому віці в Києво-Печерській лаврі Максима зарахували до братії та постригли в ченці з іменем Меркурій – на честь преподобного посника Печерського, що в Дальніх печерах.
Після Жовтневого перевороту 1917 року ієромонах Меркурій став вигнанцем з улюбленої обителі. Він пішов до рідного краю – на Чернігівщину, оселився у селі Бригинці, що недалеко від Щаснівки. Наприкінці 1942 року о. Меркурій став настоятелем місцевої парафії, служачи спочатку в хаті однієї благочестивої жінки. У 1946-му його стараннями збудовано парафіяльний Свято-Троїцький храм, у якому своїми руками зробив престіл (зберігся до сьогодні). На початку п’ятдесятих років о. Меркурія возведено в сан ігумена.
Проживши 86 літ, він упокоївся 7 листопада 1956 року та похований на місцевому кладовищі.
