Дорогі у Христі браття і сестри, звертаюся до вас із приводу підготовки до святкування Різдва Христового.
Піст Пилипівку (після дня апостола Филипа) цього року ми вперше проводимо за новоюліанським календарем, на 13 днів раніше, ніж досі. Він розпочинається 15 листопада і триватиме до 24 грудня. Перехід на точніший календар ні в чому не змінює нашої віри, тож мета посту – очистили себе молитвою, сповіддю та причастям до святкування приходу в цей світ Спасителя.
Правила Різдвяного посту відомі: утримуємося від м’ясного, молочного, яєць. У понеділок, середу і п’ятницю не вживаємо риби, вина й олії. У вівторок і четвер споживаємо олію, а рибу – в суботу й неділю. Із 18 по 23 грудня піст посилюється: навіть у суботу й неділю риби не їмо. На Святвечір, 24 грудня, якщо дозволяє здоров’я, варто зовсім не їсти «до появи першої зірки».
Проте хворим, вагітним, зайнятим на важких роботах, зокрема ратним трудом, благословляється звільнення від посту чи дотримання його частково, за змогою. Обставини воєнного часу вже самі по собі накладають на багатьох вірних чималі обтяження.
Та обмеженнями в харчах піст аж ніяк не вичерпується. Постувальники мають більше уваги приділяти своєму духовному життю: молитися в храмі та вдома, читати Біблію, іншу християнську літературу, щедріше допомагати ближнім (особливо воїнам, біженцям). Якщо тримаєте на когось гнів, якщо когось образили – необхідно примиритися. Піст – це також добра нагода покинути погані звички (куріння, зловживання хмільним, картярство, лихослів’я), усілякі надмірності.
Отці церкви віддавна наголошували: піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі. Навіть навпаки – може бути шкідливим, якщо людина, утримуючись від якоїсь їжі, впадає в гординю. Без молитви й покаяння піст – це тільки дієта і до релігії відношення не має. Пам’ятаймо, що постування, як і всі релігійні практики, мусить бути не на показ.
Дехто вважає, що в цей важкий час недоречно святкувати. Ні, дорогі браття й сестри, святкувати Різдво треба обов’язково. Недоречно лише перетворювати його із теплого сімейного торжества – на розперезані гульбища. Співайте колядок, запалюйте свічі, прикрашайте оселі, але не вирубуйте ялин і не захоплюйтеся пластиком. Вистачатиме декорування житла тільки гілками чи тими ялинками, що лісівники заготовляють при санітарних вирубках. Стіл має відрізнятися від буденного, але не витрачайтеся надміру на безліч вишуканих страв. Головне у відзначенні Різдва Христового – духовна радість. Тож сідайте за святкову трапезу з молитвою: якщо не знаєте напам’ять – прочитайте з молитовника чи промовте від серця своїми словами, дякуючи Богові за все та благаючи скорого справедливого миру.
Не забуваймо нашої давньої традиції ходити з колядками й вертепами по домівках, але мета цих відвідин має бути не «заробітчанство», а голошення Доброї Новини: Син Божий народився. Колядуйте на церкву, на благодійні потреби, на ЗСУ. Колядники, змайструйте чи купіть звізду, що знаменує прихід Спасителя у світ. Вивчіть іще кілька колядок, а не лише ті дві найбільш відомі, вивчіть невеличкі вертепні сценки – друкованих і електронних матеріалів тепер для цього є чимало. Хресні татусі й матусі, всі дорослі, приготуйте на подарунок для колядників не тільки гроші й солодощі, а й побожні дитячі книжки.
Тож нехай Усевишній допоможе нам, браття й сестри, достойно пройти Пилипівку та з чистим серцем у різдвяну ніч співати разом із небожителями: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14).
Благословіння Господнє на вас!
